На честь Героя України «Да Вінчі» в УКУ започатковують стипендіальний фонд

З ініціативи нареченоїДмитра Коцюбайла, військовослужбовиці, студентки УКУ Аліни Михайлової, Український католицький університет відкриває іменний стипендіальний фонд на честь Героя.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Стипендію імені Дмитра Коцюбайла вручатимуть студентам, які засвідчили своє служіння Україні активною волонтерською діяльністю, зокрема тим, хто підтримував своєю працею військових, ветеранів та їхні сім'ї. 

"Ця стипендія для мене, перш за все, про пам'ять. Про продовження справи Дмитра. Адже він жив не лише війною, а й думав набагато масштабніше. Його головною мотивацією була вільна, незалежна, успішна, процвітаюча Україна. А цього неможливо досягнути без освічених українців", - каже Аліна Михайлова, ініціаторка стипендії, студентка Школи управління УКУ, керівниця медичної служби "Ульф" механізованого батальйону "Вовки Да Вінчі". 

За словами проректорки Українського католицького університету Наталки Климовської, ціль університету — зібрати 100 тисяч доларів у сталий фонд (ендаумент), який  дозволить генерувати стипендію імені Дмитра Коцюбайла та покривати витрати на навчання студента/студентки в університеті щороку.

Герой України Дмитро Коцюбайло, позивний "Да Вінчі", загинув 7 березня під Бахмутом у бою за Україну. Йому було лише 27 років.

Дмитро – український доброволець, командир 1-го ОМБ "Вовки Да Вінчі" Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 року. На початку грудня 2021 року Дмитро отримав з рук президента Володимира Зеленського найвищу державну нагороду – звання Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Він став першим добровольцем, який прижиттєво отримав таке звання. 

Зробити пожертву ви можете за посиланням.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.