Спецпроект

Родичі Бандери і Шухевича оскаржить рішення про скасування звання Героїв

Cин Романа Шухевича Юрій має намір оскаржити рішення Вищого адміністративного суду про позбавлення його батька звання Героя України в Європейському суді з прав людини.

"Це рішення Вищого адміністративного суду я би назвав ганебним", - сказав він у коментарі "Газеті по-українськи", повідомляє УП.

"Я заспокоюся і піду до Європейського суду. Але ж там розглядатимуть не саме рішення, а дотримання прав людей у судовому процесі судів першої та другої інстанції", - відзначив Юрій Шухевич.

Він зізнався, що сподівався, що рішення Окружного адмінсуду скасують, "а потім довго та нудно розглядатимуть по новій".

За його словами, він не обертає особливої уваги на рішення Вищого адмінсуду.

"Можна сто разів визнавати Шухевича та Бандеру героями чи негідниками. Що б суд не визнав, вони які є й такими залишаться. Але ж несправедливо, що суд забирає звання у двох українців, яким попередня влада дала таку нагороду", - заявив син головнокомандувача Української повстанської армії

"Я вважаю, що суд зганьбила ця влада, яка претендує на те, щоб бути українською. Вона відстоює не український інтерес, а деякий інший", - підкреслив Юрій Шухевич

У свою чергу, онук лідера ОУН Степана Бандери, його тезка Степан Бандера поверне державні нагороди діда тільки за рішенням суду за позовом Адміністрації президента.

Онук Бандери: спершу поверніть Міжгір'я, потім говоритимемо про перепоховання діда

Про це заявив його представник у суді Роман Орєхов, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Річ у тому, що нагороди є власністю. Моя порада йому як юриста буде нічого не повертати добровільно до того моменту, поки дане рішення не буде переглянуте Верховним судом", - сказав Орєхов.

"А для того, щоб він повернув їх примусово, необхідне рішення відповідного національного суду вже в цивільно-процесуальному порядку за позовом винятково адміністрації президента України", - додав він.

Адвокат підкреслив, що сторона Бандери збирається вимагати перегляду рішення про позбавлення лідера ОУН Степана Бандери звання Героя України у Верховному суді.

"Це остання судова інстанція в Україні, але, на жаль, саме цей суд буде вирішувати, чи дозволяти перегляд його рішення у Верховному суді, така вже судова система в Україні", - сказав Орєхов.

Роман Орєхов - адвокат Бандери, громадянин Росії

Представник Бандери повідомив, що не виключає протягом місяця звернення до Європейського суду з прав людини, але це "дозволить лише встановити наявність підстав для отримання якоїсь сатисфакції", оскільки європейська юстиція не переглядає рішення національних судів.

Як відомо, 2 серпня Вищий адміністративний суд України залишив у силі рішення Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання незаконними указів президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України Шухевичу й Бандері.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.