Професія рятувальника - героїчна апріорі

Рятувальник Руслан Кошовий загинув в перший день повномасштабного вторгнення на аеродромі в Гостомелі. В ніч перед цим йому не спалось, як згадує дружина. Коли він дізнався, що почалась повномасштабна війна - одразу поїхав в Гостомель до своїх підлеглих - він був начальником пожежної частини. Руслан Кошовий роззосередив рятувальників по аеродрому. Один з постів чергував біля "Мрії". Коли почався штурм, Руслан дав своїм підлеглим слово, що витягне їх усіх і що вони всі виживуть. Він його стримав - усі рятувальники з його частини вижили. Руслан Кошовий загинув, рятуючи своїх підлеглих та техніку.

 

Рятувальник Руслан Кошовий загинув в перший день повномасштабного вторгнення на аеродромі в Гостомелі. В ніч перед цим йому не спалось, як згадує дружина. Коли він дізнався, що почалась повномасштабна війна - одразу поїхав в Гостомель до своїх підлеглих - він був начальником пожежної частини. Руслан Кошовий роззосередив рятувальників по аеродрому.

Один з постів чергував біля "Мрії". Коли почався штурм, Руслан дав своїм підлеглим слово, що витягне їх усіх і що вони всі виживуть. Він його стримав - усі рятувальники з його частини вижили. Руслан Кошовий загинув, рятуючи своїх підлеглих та техніку.

Колись він дуже тішився, коли дізнався, що в них буде нова пожежна машина. Він був в ній, коли росіяни відкрили вогонь. Я бачила лобове скло - воно все в слідах від куль. Росіяни розуміли, що перед ними пожежники і просто їх розстрілювали. Двоє рятувальників, що були в машині отримали важкі поранення. Вони довго лікувались, зокрема і за кордоном. А Руслан навіть будучи смертельно пораненим, намагався їх підбадьорювати.

Росіяни не дозволили рятувальникам забрати тіло Руслана. Навіть коли Гостомель остаточно було деокуповано його не знайшли. Рідні проробили колосальну роботу, шукали скрізь: по лікарнях, моргах, опитували свідків. Один з нацгвардійців, який повернувся з російського полону начебто розповів, що росіяни змушували їх вантажити тіла своїх вбитих, і начебто він опізнав Руслана і згадував, що вантажив і його тіло у вантажівку, яка виїхала з Гостомеля у невідомому напрямку. Цієї інформації немає у фільмі, бо поговорити з цим свідком у нас можливості не було. Руслан Кошовий був одним з двох загиблих на летовищі того дня (другий - співробітник "Антонова").

 
Фото Євген Коваль

Професія рятувальника - героїчна апріорі. Але Руслан не просто був на своєму місці. Колеги згадують про нього, як про дуже віддану і порядну людину, якій дуже боліло чуже горе. Рідні розповідали, що рятувати людей було його мрією з дитинства. До слова, рідний брат Руслана Олег - теж рятувальник. Всі згадують яким він був веселим. Посмертно Руслана Кошового нагородили орденом "За мужність ІІІ ступеня" і присвоїли звання полковника.

Я дуже боялась записувати інтерв'ю з його родиною. Для мене це завжди - мінне поле, бо як би ти не намагався і не старався, завжди можеш зробити боляче. Але його дружина і донька - це жінки нереальної сили. Донька Руслана розповіла, що мріяла стати косметологом, але після загибелі батька вирішила стати військовим лікарем, бо "лікарі завжди потрібні". І що вона готова йти на війну і рятувати людей. Їй 15 років і вона така доросла, мудра і сильна, що від цього фізично боляче. І дуже соромно, що ми не змогли вберегти цих прекрасних дітей від усього, що вони пережили.

Я дуже хочу вірити, що Руслана знайдуть і поховають з усіма почестями, як належить Герою. Що буде могила, куди його його рідні зможуть прийти. Дива трапляються, тож раптом хтось з вас знає якусь додаткову інформацію, яка допоможе знайти Руслана - напишіть, будь ласка, в приватні повідомлення. 

Руслан Кошовий навіть зараз продовжує рятувати людей - його іменем назвали моторний човен ДСНС, за допомогою якого колеги продовжуватимуть його справу.

Вічна подяка і вічна пам'ять Русланові. Співчуття його родині.

Микола Тимошик: 100 літ колишній каторжанці ГУЛАГу лондонці Іванці Мащак

Сто літ тому 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Сокальщині народилася Іванка Мащак (Пшепюрська). Колишня зв'язкова ОУН-УПА, багатолітня каторжанка сталінських таборів ГУЛАУ на Колимі.

Соломія Бобровська : Історію не можна переписати, її необхідно чесно осмислювати

Сьогодні поляки на національному рівні вшановують жертв Волинської трагедії - складної сторінки нашої спільної історії, яка продовжує розділяти Київ та Варшаву.

: Заява МЗС України щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.

Юрій Юзич: Пластун Ярко Сось - один із найуспішніших військових пілотів США

Всі бачили "Top Gun" з Томом Крузом? А тепер знайомтесь з одним із прототипів головного героя. Член Пласту підполковник Ярко Сось - "Джей Джей" (J.J.). Один із найуспішніших військових пілотів США. 4000 годин в небі на F-14, F/A-18 та F-16. Успішно виконав 746 посадок на авіаносець, з яких 250 – вночі. Серед іншого був і командиром школи винищувачів "Top Gun", показаної у фільмі. А у відставці став успішним спізасновником великої ветеранської бізнес-компанії в сфері комерційної авіації.