Селяни на Львівщині не давали знести пам’ятник колгоспниці через його схожість з Тимошенко

Для врегулювання конфлікту викликали поліцію.

Про це пише zaxid.net.

15 червня, під час демонтажу радянського пам'ятника у с. В'язова Жовківської громади місцеві мешканці перешкоджали ініціативній групі, обзивали їх і відстоювали його збереження. На думку місцевих, він зовсім не радянський, а навпаки нагадував їм сучасну політикиню Юлію Тимошенко. Для врегулювання конфліктної ситуації викликали поліцію. У підсумку цього дня у В'язовій таки демонтували колгоспницю, а також дві скульптури піонерів біля школи.

"Важка громада Вʼязової, в якій ціла купа памʼятників радянської доби. Громада, в якій чоловіки, які тут лишилися, захищають не Україну, а … колгоспницю. Довелося викликати поліцію", – написав депутат Львівської облради, член ініціативної групи ЛОВА з декомунізації Захар Миляник.

Цей пам'ятник встановили в селі приблизно тоді, коли там з'явився колгосп. Це типова скульптура в стилістиці соцреалізму: жінка, колгоспниця, яка несе на рушнику хліб. Через косу довкола голови місцеві люблячи називали її "Юлею".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.