Китайську колекцію Тарути, яку затримала СБУ, вивозили на виставку до Праги — заява музею «Платар»

Приватний музей «Платар», колекція якого належить підприємцю та політику Сергію Таруті, підтвердив «Бабелю», що експонати з його китайської колекції затримала СБУ та митниця при спробі вивезти їх за кордон.

Про це інформує видання "Бабель".

У Приватному музеї "Платар" повідомили, що вивозили експонати в Прагу, щоб організувати й провести там виставку предметів антикваріату китайської культури. Виставка мала відбутися в приватній галереї Gema (Galerie Gema s.r.o.). Вивозили предмети, як сказано в листі музею, "на прохання наших партнерів — приватної компанії, що від початку повномасштабного вторгнення співпрацює з МВС по гуманітарному напрямку". Назву компанії музей не назвав, а також не вказав, коли саме мала пройти виставка.

Музей запевняє, що оформив всі необхідні документи, щоб вивезти експонати за кордон. Зокрема, державну експертизу, яка потрібна для цього, провела Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького. Там визнали, що експонати не є культурними цінностями. А це значить, що отримувати дозвіл на їхній вивіз від Міністерства культури та інформаційної політики не потрібно. Крім того, музей стверджує, що подав ще й додаткові документи — договір про виставку та експертизу МВС, що мечі з колекції — це не холодна зброя, і їх можна вивозити за кордон.

Нагадаємо, наприкінці травня Служба безпеки та Державна митниця на кордоні у Львівській області затримали китайську частину колекції "Платар", яка належить підприємцю та політику Сергію Таруті.

Як зазначено на сайті приватного Музею історичного культурного надбання "Платар", колекція налічує понад десять тисяч памʼяток із різних регіонів та історичних епох. Серед них є памʼятки трипільської культури, бронзової доби, античності, золото скіфів та сарматів, Київської Русі та Візантії, а також інших народів та культур світу.

До китайської частини колекції належать роботи китайських майстрів кінця XVIII — початку XIX сторіччя. Це шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева, а також колекція експонатів, які належали династії Цін. Зокрема, особисті речі останнього китайського імператора Пуї. У "Платара" є виставковий каталог "Скарби династії Цін".

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.