IN MEMORIAM: помер дисидент Володимир Сеньків

7 вересня у Чорткові помер відомий дисидент радянської доби Володимир Сеньків

Про це повідомляє Чортківська міська рада.

7 вересня, на 69-у році життя перестало битись серце активного члена Росохацької групи, співзасновника осередку Української Гельсінської спілки, товариства Меморіал та Народного Руху України на Чортківщині  Володимира Сеньківа.

Володимир Сеньків – член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка в ніч з 21 на 22 січня 1973 року розвісила в Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки на честь 55-ї річниці проголошення незалежності УНР.
У червні того ж року був заарештований та засуджений 24 вересня 1973 року Тернопільським обласним судом в закритому засіданні на 4 роки таборів суворого режиму і 3 роки заслання.
Покарання відбував в таборі особливого режиму ВС-389/36 в селі Кучино Пермської області, де був на той час наймолодшим в'язнем. Згодом перебував на засланні у селі Парабель Томської області. Звільнений 1980 року, реабілітований.
У 2006 році отримав державну нагороду – орден "За мужність" І ступеня. 
 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.