в Олешках руйнування може загрожувати будинку-музею Поліни Райко

Будинок-музей Поліни Райко в місті Олешки, що на Херсонщині, може опинитися під загрозою руйнування внаслідок підриву Каховської ГЕС.

Про це Суспільне Культура зазначив у коментарі Семен Храмцов, художник та представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко.

"Якщо вода підійде, то існує велика ймовірність, що будинок не витримає — він розташовується близько до води на вулиці Нижня", — сказав Семен Храмцов.

У Міністерстві культури та інформаційної політики сказали Суспільне Культура, що поки для культурних установ немає рекомендацій через руйнування Каховської ГЕС та можливе підтоплення міст та сіл.

Поліна Райко є ар брют художницею з Херсонщини. Вона все життя жила та працювала у рідному місті. Про неї пишуть, що вона витрачала останні гроші на творчі матеріали. Райко відома тим, що повністю розписала свій будинок олійними фарбами. Серед її сюжетів — родинні історії та фотографії, біблійні сюжети та фантастичні звірі. Відтак цю роботу неможливо вивезти та евакуювати. Сам будинок став витвором мистецтва і має цінність для локального та всеукраїнського контексту.

Щоб зберегти будинок та надати йому музейного значення, художник В'ячеслав Машницький у вересні 2008 року створив Херсонський обласний благодійний фонд ім. Поліни Райко. Під час окупації Херсона В'ячеслав Машницький пропав безвісти.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.