IN MEMORIAM: помер французький історик Ален Безансон

Ален Безансон відійшов у вічність 9 липня на 91 році життя.

Про це сповістив повідомив публіцист і перекладач Микола Рябчук.

"Я мав честь запізнатися особисто з цією чудовою людиною і блискучим інтелектуалом, таким рідкісним із його критичними поглядами на тлі русофільського інтелектуального середовища Франції минулих десятиліть. Я вдячний йому за цікаві розмови, за прекрасні книжки і, звісно, за передмову "на виріст" до французького видання моєї збірки "Від Малоросії до України", - написав Микола Рябчук.

Ален Безансон народився у Парижі 25 квітня 1932 року. За життя Сталіна був прибічником комунізму, 19-річним вступив до Французької компартії, однак через п'ять років вийшов з її лав. Згодом став критично аналізувати як комунізм, так і тоталітаризм.

Безансон є автором понад двох десятків книжок та великої кількості статей і передмов на теми історії Росії, СРСР та України, тоталітаризму, історії християнства. Його дослідження надруковані у французьких, американських, англійських, італійських, польських, українських та інших журналах.

"Його увага до нашої країни та розвитку суспільства була одним із найсильніших інтелектуальних стимулів спілкування Парижа і Києва протягом понад 30 років", - зазначив філософ та громадський діяч Костянтин Сігов. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.