Радянський герб на щиті «Батьківщини-мати» замінять на український тризуб

Радянський герб на щиті скульптури «Батьківщина-мати» замінять на український державний символ Тризуб до Дня незалежності України.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.  

Заміна серпа з молотом на тризуб на щиті монумента "Батьківщина-мати" коштуватиме 28 мільйонів гривень. Для цього МКІП залучило кошти бізнесу.  Про це на брифінгу в Національному музеї історії України у Другій світовій війні щодо заміни радянського герба на щиті монумента "Батьківщина-мати" повідомив міністр Олександр Ткаченко.

Новий герб буде об'ємною (не пласкою) конструкцією. Для її улаштування використовуватимуть 2 типи металу: нержавіюча сталь українського виробництва "Запоріжсталь" групи Метінвест та закордонного виробника. Сам монумент "Батьківщина-мати" було вироблено зі сталі "Запоріжсталі", "Азовсталі" та ММКІ. 

Оновлений щит пам'ятника "Батьківщина-мати" представлять до Дня Незалежності України 24 серпня.

Монумент "Батьківщини-мати" був споруджений у 1981 році, він є пам'яткою науки і техніки місцевого значення. Пам'ятник вважається найвищою монументальною скульптурою в Європі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.