На Волині пам'ятку архітектури ХVІІІ століття передали у власність громади

Любешівський районний суд передав у власність громади селища Любешів пам'ятку архітектури національного значення XVІІІ століття «В'їзна брама садиби».

Про це інформує Волинська обласна прокуратура.

Любешівський районний суд задовольнив позов Камінь-Каширської окружної прокуратури та передав у власність громади селища Любешів безхазяйне майно – пам'ятку архітектури національного значення XVІІІ століття "В'їзна брама садиби".

Прокурори з'ясували, що право власності на об'єкт культурної спадщини не зареєстроване попри те, що улітку 2021 року селищна рада взяла приміщення на облік як безхазяйне майно.

Без оформлення права власності на пам'ятку неможливо проводити будь-які ремонтні, реставраційні чи інші роботи, пов'язані зі збереженням та схоронністю об'єкта культурної спадщини.

Таким чином, бездіяльність селищної ради могла призвести до руйнації брами.

Прокурори в суді домоглися передання пам'ятки у власність громади.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.