«Скіфське золото» зберігатиметься у Музеї історії України - МКІП

Після повернення з Нідерландів експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі» зберігатимуться у Національному музеї історії України.

Про це повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва під час брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства.

"Та частина експонатів з виставки в музеї Алларда Пірсона, що була сформована з колекцій музеїв Криму, повернеться в Україну. Місцем її тимчасового зберігання, до деокупації Криму, визначено Національний музей історії України. Працюватимемо над тим, щоб після повернення цих музейних предметів українці нарешті змогли їх побачити", - сказала посадовець.

Чуєва додала, що цей випадок буде важливим для історії музейної справи та світової судової практики.

Нагадаємо, 9 червня 2023 року, після майже 9 років судів, Верховний суд Нідерландів повністю задовольнив позовні вимоги держави Україна, зобов'язавши музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі".

Експозиція складалася з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес).

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.