Спецпроект

Сенат Італії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Італії 26 липня визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Відповідна резолюція опублікована на сайті італійського Сенату.

Резолюцію про визнання Голодомору геноцидом підтримали 130 членів Сенату Італії, проти не висловився жоден, ще чотири утримались під час голосування.

Італійські сенатори в резолюції зазначили, що у 1932-1933 роках СРСР на чолі з Йосипом Сталіним "навмисно спровокував голод, який спричинив мільйони смертей, переважно селян та дрібних землевласників", серед цивільного населення України.

"Пам'ять про Голодомор та радянські злочини проти українського народу набуває ще більшого значення сьогодні у світлі російського вторгнення та нової спроби стерти українську національну ідентичність", – підкреслюється в документі.

Відповідно, ухвалена резолюція зобов'язує Сенат Італії визнати Голодомор геноцидом з ухваленням будь-якої подальшої ініціативи за погодженням із Палатою депутатів, урядом, європейськими та міжнародними інституціями.

Коментуючи рішення італійських сенаторів, голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав його важливим кроком, що "відновлює історичну справедливість, вшановує мільйони жертв та застерігає майбутні покоління від злочину геноциду".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.