Спецпроект

Сенат Італії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Італії 26 липня визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Відповідна резолюція опублікована на сайті італійського Сенату.

Резолюцію про визнання Голодомору геноцидом підтримали 130 членів Сенату Італії, проти не висловився жоден, ще чотири утримались під час голосування.

Італійські сенатори в резолюції зазначили, що у 1932-1933 роках СРСР на чолі з Йосипом Сталіним "навмисно спровокував голод, який спричинив мільйони смертей, переважно селян та дрібних землевласників", серед цивільного населення України.

"Пам'ять про Голодомор та радянські злочини проти українського народу набуває ще більшого значення сьогодні у світлі російського вторгнення та нової спроби стерти українську національну ідентичність", – підкреслюється в документі.

Відповідно, ухвалена резолюція зобов'язує Сенат Італії визнати Голодомор геноцидом з ухваленням будь-якої подальшої ініціативи за погодженням із Палатою депутатів, урядом, європейськими та міжнародними інституціями.

Коментуючи рішення італійських сенаторів, голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав його важливим кроком, що "відновлює історичну справедливість, вшановує мільйони жертв та застерігає майбутні покоління від злочину геноциду".

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.