АНОНС: Вечір пам’яті Олега Ольжича

Вечір пам’яті Олега Ольжича проведуть у Києві 8 липня.

Про це інформує Студентська націоналістична організація в межах Києво-Могилянської академії.

"Українські діячі, що після Перших визвольних змагань опинились у таборах для інтернованих та в еміграції, обрали шлях творення Батьківщини словом і чином. Олег Ольжич разом із поетами Празької школи вписував Україну у світовий мистецький та історіософський контекст, вибудовуючи тяглість державницької традиції. А в лавах ОУН Ольжич утверджував щоденний героїзм як життєву настанову. Його віра в майбутню перемогу України була абсолютною, його внесок у цю перемогу — щонайбільшим", - зазначають організатори.

На вас чекає:

- Розмова перша. Доба і чин: між двома світовими війнами.

- Розмова друга. Ідея державного самоздійснення: світогляд покоління.

- "Спраглим серцем жадібно лови…" Вірші Олега Ольжича у виконанні військових та цивільних.

Запрошені гості — Михайло Кублій, Юрій Сиротюк, Андрій Цибульський, Ольга Петренко-Цеунова та Юрій Матея.

Коли: 8 липня, 16:00

Де: КМЦ (вул. Іллінська, 9), Підwall

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.