АНОНС: Вечір пам’яті Олега Ольжича

Вечір пам’яті Олега Ольжича проведуть у Києві 8 липня.

Про це інформує Студентська націоналістична організація в межах Києво-Могилянської академії.

"Українські діячі, що після Перших визвольних змагань опинились у таборах для інтернованих та в еміграції, обрали шлях творення Батьківщини словом і чином. Олег Ольжич разом із поетами Празької школи вписував Україну у світовий мистецький та історіософський контекст, вибудовуючи тяглість державницької традиції. А в лавах ОУН Ольжич утверджував щоденний героїзм як життєву настанову. Його віра в майбутню перемогу України була абсолютною, його внесок у цю перемогу — щонайбільшим", - зазначають організатори.

На вас чекає:

- Розмова перша. Доба і чин: між двома світовими війнами.

- Розмова друга. Ідея державного самоздійснення: світогляд покоління.

- "Спраглим серцем жадібно лови…" Вірші Олега Ольжича у виконанні військових та цивільних.

Запрошені гості — Михайло Кублій, Юрій Сиротюк, Андрій Цибульський, Ольга Петренко-Цеунова та Юрій Матея.

Коли: 8 липня, 16:00

Де: КМЦ (вул. Іллінська, 9), Підwall

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".