IN MEMORIAM: відійшов у вічність письменик і дисидент Михтодь Волинець

На 97 році життя помер письменик і дисидент Михтодь Волинець.

Про це повідомила родина Михтодя Волинця.

"Сьогодні зупинилось велике українське серце Михтодя Волинця, письменника, поета, дисидента, борця за Україну, справжнього ветерана другої світової війни, політв'язня ГУЛАГУ з номером АЕ-766. Свої 25 років отримав за "організацію спілки української молоді в лавах радянської армії", який не зламався в сталінських таборах, одружився з політв'язнем Марією, зв'язковою УПА, яка теж 10 років валила ліс в сусідньому жіночому таборі і повернувшись в Україну після відсидки продовжили боротися за Україну і виховали справжніми патріотами своїх дітей", - написала Надзвичайний і Повноважний Посол України в США Оксана Маркарова.

Михтодь Волинець народився 3 березня 1926 у селі Іванівка, тепер Травневе на Житомирщині. Батьки працювали у місцевому колгоспі.

Перед війною один рік навчався в Коростишівській педагогічній школі імені Івана Франка. Війну пережив на окупованій території у своєму селі. Був учасником антифашистського підпілля, потім воював у складі місцевого партизанського загону Волкова-Кучеренка. Знання німецької мови робили його незамінним у партизанській розвідці.

З квітня 1944 року був призваний до армії. Під час служби в армії створив і очолив націоналістичну підпільну групу "Спілка вільної української молоді". За участь у цій групі був засуджений до 25-ти років позбавлення волі. Реабілітований у 1957 році.

Після звільнення працював на шахтах Кузбасу, закінчив вечірню школу, пізніше з відзнакою Кемеровський філіал Всесоюзного фінансово-економічного інституту. В 1964 році повернувся на батьківщину. Працював в Коростишівській райсільгосптехніці бухгалтером, начальником планово-виробничого відділу райміжколгоспбуду.

19 вересня 1980 року проти Михтодя Волинця порушено справу "За розповсюдження завідомо неправдивих вигадок, що паплюжать радянський державний і суспільний лад". Дали за це три роки. Відбував покарання в таборі суворого режиму у селі Райки Бердичівського району Житомирської області. У грудні 1981 року адміністрація табору спровадила Волинця на поселення до Пермської області. 19.09.1983 року одержав документи про звільнення і повернувся додому.

1989 року заснував у Коростишеві Асоціацію дослідників голодомору, учасник двох міжнародних її симпозіумів, опублікував свої спогади про голод 1933 року, організовував виступи інших очевидців. Він член— засновник Української Республіканської партії, "Просвіти" та Всеукраїнського об'єднання ветеранів у районі. 

1991 року реабілітований Військовою комісією Верховного Суду Російської Федерації та відповідно до Закону УРСР від 17.04.1991 року "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Методій Іванович Волинець ще з юнацьких років почав писати вірші. Деякі з них друкувалися у львівських газетах. Він автор численних рецензій, літературних розвідок, оповідань та віршів. З початку 90-х років письменник неодноразово друкувався у газетах "Народна газета", "Українське слово", "За вільну Україну", "Вільне слово" та навіть у газеті "Time". Михтодь Волинець є одним з співавторів книги-меморіалу "Голод:33".

 

 

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".