Під час розкопок черкаського Подолу виявили житло-напівземлянку кінця XVIII століття

Археологічні роботи є продовженням минулорічних досліджень, в ході яких були виявлені житлові та господарські об’єкти черкасців XV – XVIII століть.

Про це повідомили у Черкаському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини. 

Археологічні розкопки на території черкаського Подолу розпочали у травні. Їх проводить Черкаська експедиція Інституту археології НАН України (керівник – Дмитро Куштан) в співпраці з Черкаським археологічним музеєм Середньої Наддніпрянщини, повідомляють у музеї.

Ці роботи є продовженням минулорічних досліджень, в ході яких були виявлені житлові та господарські об'єкти черкасців XV – XVIII ст., а також цвинтар XVII – XVIII ст., пов'язаний із розташованою поруч Свято-Троїцькою церквою.

"Цьогорічний сезон розпочався досить таки плідно: дослідили ще три десятка поховань (загалом їх вже понад 170), виявили житло-напівземлянку кінця XVIII ст. Знахідки представлені глиняним посудом, пічними кахлями, монетами, свинцевими кулями та ін.

Сміттєві ями початку ХХ ст. дали нам колекцію фарфоро-фаянсових виробів, які разом з іншими матеріалами в майбутньому прикрасять експозицію Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини", - йдеться у повідомленні.

На базі Черкаської експедиції проходять археологічну практику студенти-історики Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, а також Черкаського державного технологічного університету.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.