У Києві відкрилася виставка картин Марії Примаченко

У Києві відкрилася виставка "Марія Малює", де представлені сто донині неекспонованих картин Марії Примаченко.

Про це повідомляє Укрінформ.

Усі сто творів різного тематичного спрямування надав для показу мистецтвознавець Едуард Димшиц. Це його приватна колекція, яка раніше ніколи не виставлялася. Мистецтвознавець розповів, що збирав картини Примаченко впродовж 30 років. Він підкреслив, що вважає творчість Марії Примаченко своєрідним кодом української нації, оскільки вона була "заглиблена в цю землю, дуже добре знала, як живуть люди на цій землі". Окрім того, мистецтвознавець назвав творчість авторки своєрідним символом незламності.

"Вона мала дуже важку долю. Поховала свого коханого чоловіка на початку Другої світової війни, який навіть не встиг побачити їхнього спільного сина. Все її життя пройшло без матеріальних розкошів. Примаченко все життя хворіла на поліомієліт. Але все одно завжди була стійкою людиною", – розповів Димшиц.

Проєкт створений у співпраці з Фондом родини Марії Примаченко.

Ознайомитися з унікальною експозицією можна впродовж 7 липня - 27 серпня 2023 року в Українському Домі за адресою вулиця Хрещатик, 2.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.