У Відні відбулася виставка про Каховський екоцид

У столиці Австрії пройшла виставка "Каховська дамба: водна небезпека в умовах російської агресії", присвячена гуманітарним та екологічним наслідкам підриву Росією гідроелектростанції.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

"Атака росіян на Каховську дамбу є великою трагедією для України та світу. Наслідки та масштаб руйнувань вражають. Російська Федерація використовує атаку на критичну інфраструктуру як один із інструментів війни. Ця трагедія є черговим воєнним злочином росіян. Це терористичний акт екоциду. Це – гуманітарна катастрофа", - заявила куратора виставки, засновниця мистецької платформи Art Contact Ukraine Яна Гринів.

"Каховська дамба: водна небезпека в умовах російської агресії" складається з інсталяцій та фотографій митців Яни Гринів та Бориса Бухмана – фотографа з Одеси, який документує наслідки "руского міра" для України та допомагає постраждалим від війни.

Виставка проходила 22-26 червня у Віденському музеї народного побуту та мистецтва і відбулася за підтримки Volkskundemuseum Wien, Посольства України в Республіці Австрія та Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.

 

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.