Спецпроект

До Музею Голодомору повернули відреставровану картину Віктора Цимбала «1933»

Співробітники Національний науково-дослідний реставраційний центр України завершили відновлення картини Віктора Цимбала «1933» — одного з найбільш знакових художніх творів, присвячених Голодомору.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Співробітники Національний науково-дослідний реставраційний центр України завершили відновлення картини Віктора Цимбала "1933" — одного з найбільш знакових художніх творів, присвячених Голодомору. Полотно вже повернули до фондів Національного музею Голодомору-геноциду.

Віктор Цимбал (1901–1968), відомий в Америці український художник, ветеран армії УНР написав цю картину в 1936 році. Вона вважається вершинним його мистецьким досягненням, а за версією деяких мистецтвознавців — першим в історії живопису масштабним відображенням геноциду української нації.

"Хотіла б щиро подякувати майстрам Національного науково-дослідного реставраційного центру України за якісну та оперативну роботу над полотном, яке, на нашу думку, має загальнонаціональне значення. Попри воєнні дії, нашим партнерам вдалося повернути цінним музейним експонатам майже ідеальний стан", — сказала зберігачка фондів Музею Голодомору Марина Принь.

Картина "1933" була написана і вперше публічно представлена в Аргентині. Вона вражала багатьох глядачів, а на одному з її показів прихильники комуністичної ідеології навіть зчинили бійку. Після переїзду родини художника до США у 1960-х роках Віктор Цимбал подарував полотно Українській вільній академії наук (УВАН).

Роботу неодноразово експонували на виставках у США. У 2020 році президент УВАН Альберт Кіпа від імені організації подарував її Національному музею Голодомору-геноциду. Наприкінці 2021 року музей передав картину на реставрацію.

Планується, що відреставрована картина В. Цимбала буде представлена у Музеї Голодомору відвідувачам у рамках заходів із вшанування 90-х роковин Голодомору-геноциду.

Крім картини, реставратори також відновили два документи початку ХХ століття з фондів Музею.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.