Спецпроект

До Музею Голодомору повернули відреставровану картину Віктора Цимбала «1933»

Співробітники Національний науково-дослідний реставраційний центр України завершили відновлення картини Віктора Цимбала «1933» — одного з найбільш знакових художніх творів, присвячених Голодомору.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Співробітники Національний науково-дослідний реставраційний центр України завершили відновлення картини Віктора Цимбала "1933" — одного з найбільш знакових художніх творів, присвячених Голодомору. Полотно вже повернули до фондів Національного музею Голодомору-геноциду.

Віктор Цимбал (1901–1968), відомий в Америці український художник, ветеран армії УНР написав цю картину в 1936 році. Вона вважається вершинним його мистецьким досягненням, а за версією деяких мистецтвознавців — першим в історії живопису масштабним відображенням геноциду української нації.

"Хотіла б щиро подякувати майстрам Національного науково-дослідного реставраційного центру України за якісну та оперативну роботу над полотном, яке, на нашу думку, має загальнонаціональне значення. Попри воєнні дії, нашим партнерам вдалося повернути цінним музейним експонатам майже ідеальний стан", — сказала зберігачка фондів Музею Голодомору Марина Принь.

Картина "1933" була написана і вперше публічно представлена в Аргентині. Вона вражала багатьох глядачів, а на одному з її показів прихильники комуністичної ідеології навіть зчинили бійку. Після переїзду родини художника до США у 1960-х роках Віктор Цимбал подарував полотно Українській вільній академії наук (УВАН).

Роботу неодноразово експонували на виставках у США. У 2020 році президент УВАН Альберт Кіпа від імені організації подарував її Національному музею Голодомору-геноциду. Наприкінці 2021 року музей передав картину на реставрацію.

Планується, що відреставрована картина В. Цимбала буде представлена у Музеї Голодомору відвідувачам у рамках заходів із вшанування 90-х роковин Голодомору-геноциду.

Крім картини, реставратори також відновили два документи початку ХХ століття з фондів Музею.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.