Представили нового директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву України

Директоркою архіву стала Тетяна Ємельянова, офіційно до виконання обов’язків вона приступає із 1 серпня 2023 року.

Про це інформує Державна архівна служба України.

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.

Директоркою архіву стала Тетяна Ємельянова, офіційно до виконання обов'язків вона приступає із 1 серпня 2023 року.

У своїй промові Анатолій Хромов зауважив, що в умовах агресивної війни росії проти України, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів має оперативно реагувати на динамічну зміну реалій сьогодення та виклики часу, пришвидшити цифровізацію функціональної складової діяльності архіву та забезпечити відбір, збереження та доступ до аудіовізуальних документальних свідчень, що правдиво відображають боротьбу українців за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність.

Тетяна Ємельянова зауважила, що розуміє важливість цих завдань і сподівається на підтримку колег та колективу архіву.

Тетяна Ємельянова здобула вищу освіту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук. До призначення на цю посаду працювала в Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного, з квітня 2020 року заступником, першим заступником Голови Державної архівної служби України. Загалом має понад 25 років стажу роботи в архівній галузі.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.