АНОНС: «Архіви тоталітарних часів»

29 липня у Львові відбудеться розмова з Едуардом Андрющенком і Віталієм Ляскою «Архіви тоталітарних часів».

Про це інформує видавництво Vivat.

29 липня у музеї "Територія Терору" у Львові відбудеться розмова "Архіви тоталітарних часів" за участі історика, дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та історика, науковця, засновника журналу "Локальна історія" Віталія Ляски. Спікери поспілкуються про книжку "Архіви КГБ. Невигадані історії", кропіткий пошук матеріалів та унікальні факти, які автор дістав із небуття.

На сторінках документального видання читачі і читачки зустрінуть агентів та чекістів, творчих людей та цинічних вбивць. Тих, хто зраджував близьких, і тих, хто йшов на жертви. Тих, хто підписував абсурдні зізнання, і тих, хто не дозволяв системі себе зламати.

- Про особливості роботи із розсекреченими архівами.

- Як КГБ фабрикувало справи і руйнувало долі?

- Що спільного у методах радянських і російських спецслужб, а що змінилося?

Символічно, що саме на ці питання почуємо відповіді у стінах Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору". Створений на місці, що входив до складу єврейського ґетто — третього за величиною в окупованій нацистами Європі, а у повоєнні роки — пересильної тюрми № 25, однієї з найбільших установ СРСР примусового утримання такого типу на території сучасної України.

Коли: 29 липня, 18:00

Де: Територія Терору, пр. В'ячеслава Чорновола, 45Г, барак №2

Вхід вільний

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.