АНОНС: «Архіви тоталітарних часів»

29 липня у Львові відбудеться розмова з Едуардом Андрющенком і Віталієм Ляскою «Архіви тоталітарних часів».

Про це інформує видавництво Vivat.

29 липня у музеї "Територія Терору" у Львові відбудеться розмова "Архіви тоталітарних часів" за участі історика, дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та історика, науковця, засновника журналу "Локальна історія" Віталія Ляски. Спікери поспілкуються про книжку "Архіви КГБ. Невигадані історії", кропіткий пошук матеріалів та унікальні факти, які автор дістав із небуття.

На сторінках документального видання читачі і читачки зустрінуть агентів та чекістів, творчих людей та цинічних вбивць. Тих, хто зраджував близьких, і тих, хто йшов на жертви. Тих, хто підписував абсурдні зізнання, і тих, хто не дозволяв системі себе зламати.

- Про особливості роботи із розсекреченими архівами.

- Як КГБ фабрикувало справи і руйнувало долі?

- Що спільного у методах радянських і російських спецслужб, а що змінилося?

Символічно, що саме на ці питання почуємо відповіді у стінах Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору". Створений на місці, що входив до складу єврейського ґетто — третього за величиною в окупованій нацистами Європі, а у повоєнні роки — пересильної тюрми № 25, однієї з найбільших установ СРСР примусового утримання такого типу на території сучасної України.

Коли: 29 липня, 18:00

Де: Територія Терору, пр. В'ячеслава Чорновола, 45Г, барак №2

Вхід вільний

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.