Фахівці Меморіально-пошуковий центр "Доля" завершили ексгумацію останків загиблих в часи Другої світової віни в Меденичах та Верхньому Дорожові

Їхні останки перепоховали на місцеві кладовища.

Про це повідомила пресслужба Львівської обласної ради.

Фахівці КП ЛОР "Меморіально-пошуковий центр "Доля" завершили ексгумацію рештків загиблих в часи Другої світової війни та повоєнного періоду на території Меденицької ОТГ.

Їхні рештки перепоховали на місцеві кладовища. 

"Декомунізацію у Меденицькій громаді завершено. Ексгумовано та перпоховано на місцеві кладовища 5 останків з центру Меденич та 3 останки у Верхньому Дорожові" – наголосив голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради, директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.

Додамо, на Личаківському військовому цвинтарі у Львові завершили перший етап ексгумації давніх поховань, всього знайшли рештки 653 людей.

Також на меморіальному військовому кладовищі у центрі міста Мостиська також ексгумували рештки близько 40 червоноармійців, енкаведистів і партійних діячів часів радянської окупації, які загинули у 40-их роках минулого сторіччя.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.