У парку «Сколівські Бескиди» ознакували шлях пам’яті Юрія Руфа

Шлях бере свій початок біля водоспаду Кам’янка.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.

Довжина шляху пам'яті Юрія Руфа 12 км, передбачає 4 тематичні зупинки:

  • Руф Містичний (о. Журавлине/Мертве).
  • Руф Туристичний (скельний масив "Острів Пасхи").
  • Руф Історичний (хребет г. Ключ).
  • Руф як Особистість (г. Ключ).

Скануючи QR- коди на ознакованому шляху можна дізнатись про життя і творчість Юрія.

Юрій Руф (Юрій Романович) – український поет, письменник, вчений, громадський діяч, засновник літературного проєкту "Дух Нації". Народився 1980-го року на Тернопільщині. Серед його публікацій: "Багряна лірика" (2012), "Час Революції" (2014), "На зламі епох" (2015). Поезію Юрія включали до українських сучасних націоналістичних поетичних збірок "Голос крові" (2013) і "Відлуння свинцевих громовиць" (2015).

Юрій Руф загинув на війні з російськими окупантами 1 квітня 2022 року на Луганщині. 24 лютого він добровольцем пішов на війну та воював в складі 24-ї ОМБр ім. Короля Данила. У травні президент Володимир Зеленський нагородив його орденом "За мужність" ІІІ ступеня. 

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.