МКІП ініціює демонтаж пам’ятників Пушкіну, Щорсу та іншим російським діячам

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює урядове рішення, яке дозволить демонтувати пам'ятники Пушкіну, Щорсу та іншим російським діячам з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.

Про це йдеться на офіційному сайті Мінкульту.

"Це дасть змогу пришвидшити очищення публічного простору від маркерів комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики. Наступний крок – за органами місцевого самоврядування. Саме вони мають прийняти остаточне рішення про демонтаж та переміщення об'єктів", – прокоментував ініціативу тимчасовий виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Пропонується зокрема вилучити з реєстру пам'ятник Пушкіну на проспекті Берестейському, пам'ятник Щорсу на бульварі Тараса Шевченка, могилу генерала армії Ватутіна в Маріїнському парку,  монітор "Железняков" по вулиці Електриків та пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець" в сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською у Києві.

Крім того, пропонується демонтувати пам'ятники Пушкіну в Житомирі, Харкові та Одесі, князю Воронцову в Одесі, полководцю Суворову в Ізмаїлі, адміралу Ушакову в Херсоні, "Україна – визволителям" в Ужгороді, Меморіальний комплекс "Борцям революції" в Луганську.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.