Володимир В’ятрович: Заступником голови Інституту українознавства призначили «кагебіста» Вєдєнєєва

Заступником директора Науково-дослідного інституту українознавства обрали колишнього заступника голови Українського інституту національної пам’яті часів Януковича Дмитра Вєдєнєєва.

На це звернув увагу історик, народний депутат ВР Володимир В'ятрович.

Як ідеться в повідомленні Інституту, Вєнєдєєва обрали 21 вересня на зборах колективу установи.

Вєнєдєєв у 2010–2013 роках працював заступником голови Українського інституту національної пам'яті, призначений на цю посаду тодішнім президентом Віктором Януковичем. За словами В'ятровича, на цій посаді Вєнєдєєв був одним із головних інструментів у просуванні російського наративу про Голодомор.

"Одним із головних завдань Росії в історичній політиці в попередні десятиліття тому було заперечення геноцидного характеру Голодомору. Колосальні ресурси витрачалися на те, щоб так не сприймали його в Україні, не визнавали таким в світі. З приходом до влади в Україні Януковича Росія розпочала зносити здобутки визнання Голодомору геноцидом попереднього президента. Тому новий, обраний в 2010, вже на першому ж своєму виступі за кордоном весною цього року сказав, що нема підстав твердити про геноцид, була лиш загальна трагедія народів СРСР. Нове керівництво СБУ почало закривати архіви КГБ, де містилася інформація про події 1930-х.

Головними інструментами цієї російської кампанії стали нові очільники Українського інституту національної памʼяті, структури, створеної за Ющенка саме для дослідження Голодомору і поширення інформації про нього.

Це були комуніст Валерій Солдатенко та кагебіст Дмитро Вєдєнєєв. Обидва встигли наробити шкоди Україні, поки перший з них був директором УІНП, а другий його заступником. Обидва втекли з посад після втечі Януковича в 2014", — написав Володимир В'ятрович. 

Він звернувся до Міністерства освіти і до міністра Оксена Лісового із закликом "виправити цю ганебну помилку". 

"Вєдєнєєв озвучувач російських наративів про наше минуле. Той, хто стирав памʼять про жертв Голодомору, не повинен працювати в державних структурах", — написав В'ятрович.

Міністерство освіти і науки відреагувало на цей допис і запевнило, що з'ясує деталі ситуації: 

"Україна досягла значного прогресу у визнанні Голодомору геноцидом українського народу, і ми глибоко шануємо працю людей, що роками докладали до цього зусилля. Заперечення геноциду, паплюження пам'яті жертв Голодомору — суперечить цілям і цінностям МОН.  З'ясовуємо обставини ситуації, що склалася, і вживатимемо усіх необхідних заходів, що залежать від нас, для того, щоб зробити подібні випадки неможливими", — написало міністерство. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.