Ілля Хржановський пішов з посади керівника Меморіального центру "Бабин Яр"

Російський режисер Ілля Хржановський більше не є художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Про це Ілля Хржановський повідомив у Facebook, пише Суспільне.

Хржановський заявив, що не працює на посаді "з цього літа". І додав, що сам ухвалив рішення піти та зробив це не на початку війни, бо "вірив і знав, що зможу бути корисним Україні, зосередившись на міжнародній діяльності та різних видах підтримки України".

Також російський режисер попросив пробачення "у всіх тих, кого факт мого перебування в Україні та моя діяльність дратувала".

"Війна змінила і ще змінюватиме багато чого у сприйнятті та формуванні культури пам'яті в Україні — після війни настане етап переосмислення всієї роботи з пам'яттю. Вірю, що багато з розробленої нашою командою творчої концепції стане в пригоді в майбутньому, але в наявному контексті вважаю свій етап діяльності завершеним", — написав він.

Ілля Хржановський — російський режисер і продюсер. Член Європейської академії кіномистецтв, член Гільдії кінорежисерів Росії. Хржановський зізнався, що з 2006 року живе у Німеччині і є її громадянином.

Режисер став художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у 2019 році.

 
 Фото: Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Теми

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.