Документальну спадщину "Бабин Яр" включили до Міжнародного реєстру Програми "Пам’ять світу" ЮНЕСКО

У Бабиному Яру відбулася церемонія, присвячена включенню "Документальної спадщини "Бабин Яр" до Міжнародного реєстру Програми "Пам'ять світу" ЮНЕСКО.

Про це повідомляє Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". 

Захід пройшов за участі Натана Щаранського, Голови Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", Анатолія Хромова, Голови Державної архівної служби України, Еміне Джапарової, Першої заступниці Міністра закордонних справ України, а також представників дипломатичного корпусу, архівних установ та інших офіційних осіб. 

Міжнародне визнання документальної спадщини "Бабин Яр" — результат спільних зусиль всіх учасників, які підтримали подання номінаційної форми на чолі з Державною архівною службою України та сьома українськими архівами, що зберігають оригінальні документи про події Голокосту.  

"Принципом роботи українських архівів останніми роками стало гасло: "Відкритість – це наша сила!". Система державних архівів України демонструє інноваційність, транспарентність, що визнано міжнародними рейтингами і користувачами архівної інформації. Зрілість українського громадянського суспільства дає змогу українським  архівістам оприлюднити весь масив документів різних періодів української історії. Збереженість, оцифрування та удоступнення онлайн українських колекцій про Голокост та інші трагічні події Другої світової війни є важливим для української та єврейської спільнот", – зазначив Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України.

У 1941-1943 роках в Бабиному Яру нацисти вбили за різними оцінками від 70 000 до 100 000 тисяч людей. Це місце стало не лише однією з точок на страшній мапі Голокосту, а його сумним символом у Східній Європі. Унікальні документи, фото та свідчення очевидців, які зберігаються в архівах, дозволяють відновити документальні факти про події Голокосту та мають вагоме значення для української та світової спільноти. 

"Кожне покоління - народів та постатей  - шукає різних шляхів зафіксувати свій історичний момент на довжину століть.Це цілком природно, адже  в цьому є наша відповідальність перед майбутнім. Але ми знаємо багато прикладів, коли пам'ять намагаються стерти. Диктатори, злочинці, режими.За радянських часів трагедію Бабиного Яру замовчували та намагалися стерти з людської пам'яті.  Хочу подякувати історикам, архівістам, громадським активістам за їхню невтомну працю, які роблять пам'ять про трагедію Бабиного Яру частиною нашої національної самосвідомості. Бо лише пам'ятаючи про минуле, ми можемо конвертувати біль у силу, аби вижити  та перемогти", — підкреслила Еміне Джапарова, Перша заступниця Міністра закордонних справ України. 

Основою для отримання такого статусу від ЮНЕСКО став унікальний онлайн-простір Меморіального центру, у якому міститься понад 3,5 мільйонів документів з 13 архівів України.

"Одним із найважливіших напрямків нашої діяльності є оцифрування архівів, особливо під повномасштабної війни, коли під смертельною загрозою опинилися не тільки життя людей, але й архіви. Ми вдячні нашим партнерам та усім архівним установам за те, що спільно можемо робити внесок у збереження пам'яті українського та єврейського народів і передавати наступним покоління доступ до унікальних архівних даних", – прокоментував Натан Щаранський, Голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.