Правозахисника та голову "Меморіалу" Олега Орлова направляють на психіатричну експертизу

Прокурор вимагає провести психіатричну експертизу правозахисника Олега Орлова і призначити йому штраф 250 тисяч рублів.

Про це повідомляє "Меморіал".

Прокурор Світлана Кільдишева під час засідання у Головинському районному суді Москви у справі співголови "Меморіалу" Олега Орлова вимагає провести для нього судово-психіатричну експертизу. Також вона попросила визнати Орлова винним за статтею про "повторну дискредитацію" російської армії та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 250 тисяч рублів.

За словами Кільдишевої, вона спостерігає у Орлова "загострене почуття справедливості, відсутність інстинкту самозбереження". Вона також вказала на те, що у 70-річного правозахисника через вік могли початися "зміни в судинах головного мозку".

Прокурор також заявила, що у 1980 році Орлов виходив на пікет із плакатом проти війни в Афганістані, а у 1984 – на підтримку "Польської солідарності" і вказала, що "в ті часи таких людей відправляли на експертизу". Як наголошує "Меморіал", Орлов на ці пікети не виходив. Сам Орлов, говорячи про дисидентів, які піддавалися психіатричній експертизі, нагадав, що згодом вони були реабілітовані, а вживані щодо них заходи стали називатися "каральної психіатрії".

Орлова судять за статтею "повторної дискредитації" російської армії (ч.1 ст. 280.3 КК РФ). Справу порушили у березні 2023 року, після того, як у нього та ще восьми співробітників ліквідованого товариства "Меморіал" пройшли обшуки у кримінальній справі про "реабілітацію нацизму" (п. "в" ч. 2 ст. 354.1 КК РФ). У правозахисника вилучили всю техніку, наклейки "Меморіалу", значок "Ні війні!", книгу "Росія – Чечня: ланцюг помилок та злочинів" та відвезли на допит. Кримінальну статтю за "дискредитацію" завели, оскільки у 2022 році Орлов уже мав адміністративні порушення за тією ж статтею.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.