IN MEMORIAM: Помер професор Степан Заброварний

У Перемишлі у віці 94 роки відійшов у вічність історик українського походження професор Степан Заброварний.

Про це сповістив Український Народний дім в Перемишлі.

"З великим сумом повідомляємо, що помер проф. Степан Заброварний - видатний дослідник історії Надсяння, Перемищини і самого Перемишля, великий приятель (вже з дитинства), прихильник та жертводавець Українського народного дому в Перемишлі", - йдеться у повідомлені.

Степан Заброварний уродженець села Станіславчик (біля Перемишля), навчався у Перемишлі та Щецині, де згодом почав наукову роботу. Автор численних наукових публікацій з економії та історії, організатор та співорганізатор наукових конференцій, зокрема "Польща-Україна. Важкі питання" (1996-2001) та "Перемишль і перемиська земля протягом століть" (1996, 1998, 2003) - з яких також видав і опублікував три збірки унікальних статтей про українську історію нашого регіону.

Редактор збірників про польсько-українські відносини: "Akcja "Wisła" na tle stosunków polsko-ukraińskich w XX wieku" та "Polska-Ukraina. Historia-Polityka-Kultura". Автор історичних книжок, серед іншого "Folwark i wieś w obwodzie przemyskim 1772-1848", "На землі чужосторонній", "Українське село Станіславчик на Вігром", "Перемиська Шашкевичівка", "Державна жіноча вчительська семінарія в Перемишлі", та єдиного як досі опрацювання історії нашого будинку - "З хроніки Народного дому в Перемишлі (1901-1945)".

Професор Степан Заброварний був довголітнім діячем українського середовища у Польщі. Був співзасновником Об'єднання українців у Польщі, Спілки політв'язнів, Українського вчительського товариства, головою Комісії національної пам'яті, редактором "Українського альманаху", членом президії Світового конгресу Українців.

Похоронні відправи:

- парастас у понеділок о 18:00 - Dom Pogrzebowy "Hades"

- похорон у вівторок о 10:00 у Греко-католицькому соборі у Перемишлі і опісля на головному цвинтарі у Перемишлі.

 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".