З України намагалися вивезти сотню археологічних знахідок

Київські митники затримали сотню археологічних знахідок VIII ст до н.е. - ХІІІ ст н.е.

Про це повідомила Державна митна служба.

Київські митники під час огляду міжнародних відправлень виявили 101 предмет з явними ознаками старовини. Поштові відправлення прямували до Німеччини. Одне із них - з Черкас, а інше - з міста Ічня Чернігівської області. 

Серед виявлених цінностей - стародавня метальна зброя, знаряддя праці та елементи одягу. Предмети митники одразу скерували на експертизу до Національного музею історії України щодо встановлення належності їх до культурних цінностей.

Експерти ідентифікували, що серед виявленого - 15 бронзових наконечників стріл від передскіфського до скіфських часів (VIII-V ст. до н.е.).  До періоду ранньої та середньої бронзи (III-середина ІІ ст. до н.е.) належать чотири знаряддя праці – мідно-бронзові тесла. В давнину їх застосовували для видовбування корит, човнів-довбанок тощо. Також 54 бронзові ремінні пряжки та їх фрагменти віднесено до черняхівської культури (III - початок V ст.). Окрім того, в міжнародному відправленні знаходилося дев'ять залізних наконечників стріл, віднесених до салтівської культури (V-X ст.). Ще 15 предметів експерти визначили як залізні ножі доби Русі (X-XIII ст.). Культурні та історичні цінності вилучили.  

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.