Шойгу заявив про необхідність публічного суду над Ярославом Гуньком

Міністр оборони Росії закликав до публічного суду над ветераном дивізії Ваффен-СС "Галичина" Ярославом Гуньком.

Про це заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу під час закритої частини спільної колегії міністерств оборони Російської Федерації та Республіки Білорусь, пишуть російські ЗМІ.

"Гунько має відповідати за свої криваві злочини повною мірою", — сказав міністр оборони Росії.

Шойгу наголосив, що "факти участі нациста Гуньки у військових злочинах проти мирного радянського населення, які відбувалися на території колишнього СРСР, дають підстави вимагати його видачі для притягнення до відповідальності. Приховування злочинця-нациста, на руках якого кров сотень, якщо не тисячі наших громадян, включаючи дітей, не може бути виправдана". 

Нагадаємо, 22 вересня під час візиту президента України Володимира Зеленського до Канади у парламенті цієї країни вшанували оплесками запрошеного на засідання 98-річного ветерана дивізії Ваффен-СС "Галичина" Ярослава Гунька. Цей інцидент спровокував хвилю обурення. Єврейські правозахисні організації Центр Симона Візенталя і B'nai B'rith засудили вшанування Гунька і назвали це "тривожним і обурливим", зважаючи на те, що він воював у складі дивізії Ваффен-СС "Галичина".

14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС "Галичина" у складі Ваффен-СС Третього Рейху, що існувала у 1943-1945 роках, була укомплектована переважно з галичан греко-католицької конфесії. У 1945 році підрозділ було переукомплектовано, він отримав назву Перша Українська дивізія Української національної армії.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.