Правозахисника та голову "Меморіалу" Олега Орлова направляють на психіатричну експертизу

Прокурор вимагає провести психіатричну експертизу правозахисника Олега Орлова і призначити йому штраф 250 тисяч рублів.

Про це повідомляє "Меморіал".

Прокурор Світлана Кільдишева під час засідання у Головинському районному суді Москви у справі співголови "Меморіалу" Олега Орлова вимагає провести для нього судово-психіатричну експертизу. Також вона попросила визнати Орлова винним за статтею про "повторну дискредитацію" російської армії та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 250 тисяч рублів.

За словами Кільдишевої, вона спостерігає у Орлова "загострене почуття справедливості, відсутність інстинкту самозбереження". Вона також вказала на те, що у 70-річного правозахисника через вік могли початися "зміни в судинах головного мозку".

Прокурор також заявила, що у 1980 році Орлов виходив на пікет із плакатом проти війни в Афганістані, а у 1984 – на підтримку "Польської солідарності" і вказала, що "в ті часи таких людей відправляли на експертизу". Як наголошує "Меморіал", Орлов на ці пікети не виходив. Сам Орлов, говорячи про дисидентів, які піддавалися психіатричній експертизі, нагадав, що згодом вони були реабілітовані, а вживані щодо них заходи стали називатися "каральної психіатрії".

Орлова судять за статтею "повторної дискредитації" російської армії (ч.1 ст. 280.3 КК РФ). Справу порушили у березні 2023 року, після того, як у нього та ще восьми співробітників ліквідованого товариства "Меморіал" пройшли обшуки у кримінальній справі про "реабілітацію нацизму" (п. "в" ч. 2 ст. 354.1 КК РФ). У правозахисника вилучили всю техніку, наклейки "Меморіалу", значок "Ні війні!", книгу "Росія – Чечня: ланцюг помилок та злочинів" та відвезли на допит. Кримінальну статтю за "дискредитацію" завели, оскільки у 2022 році Орлов уже мав адміністративні порушення за тією ж статтею.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".