Правозахисника та голову "Меморіалу" Олега Орлова направляють на психіатричну експертизу

Прокурор вимагає провести психіатричну експертизу правозахисника Олега Орлова і призначити йому штраф 250 тисяч рублів.

Про це повідомляє "Меморіал".

Прокурор Світлана Кільдишева під час засідання у Головинському районному суді Москви у справі співголови "Меморіалу" Олега Орлова вимагає провести для нього судово-психіатричну експертизу. Також вона попросила визнати Орлова винним за статтею про "повторну дискредитацію" російської армії та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 250 тисяч рублів.

За словами Кільдишевої, вона спостерігає у Орлова "загострене почуття справедливості, відсутність інстинкту самозбереження". Вона також вказала на те, що у 70-річного правозахисника через вік могли початися "зміни в судинах головного мозку".

Прокурор також заявила, що у 1980 році Орлов виходив на пікет із плакатом проти війни в Афганістані, а у 1984 – на підтримку "Польської солідарності" і вказала, що "в ті часи таких людей відправляли на експертизу". Як наголошує "Меморіал", Орлов на ці пікети не виходив. Сам Орлов, говорячи про дисидентів, які піддавалися психіатричній експертизі, нагадав, що згодом вони були реабілітовані, а вживані щодо них заходи стали називатися "каральної психіатрії".

Орлова судять за статтею "повторної дискредитації" російської армії (ч.1 ст. 280.3 КК РФ). Справу порушили у березні 2023 року, після того, як у нього та ще восьми співробітників ліквідованого товариства "Меморіал" пройшли обшуки у кримінальній справі про "реабілітацію нацизму" (п. "в" ч. 2 ст. 354.1 КК РФ). У правозахисника вилучили всю техніку, наклейки "Меморіалу", значок "Ні війні!", книгу "Росія – Чечня: ланцюг помилок та злочинів" та відвезли на допит. Кримінальну статтю за "дискредитацію" завели, оскільки у 2022 році Орлов уже мав адміністративні порушення за тією ж статтею.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.