Правозахисника та голову "Меморіалу" Олега Орлова направляють на психіатричну експертизу

Прокурор вимагає провести психіатричну експертизу правозахисника Олега Орлова і призначити йому штраф 250 тисяч рублів.

Про це повідомляє "Меморіал".

Прокурор Світлана Кільдишева під час засідання у Головинському районному суді Москви у справі співголови "Меморіалу" Олега Орлова вимагає провести для нього судово-психіатричну експертизу. Також вона попросила визнати Орлова винним за статтею про "повторну дискредитацію" російської армії та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 250 тисяч рублів.

За словами Кільдишевої, вона спостерігає у Орлова "загострене почуття справедливості, відсутність інстинкту самозбереження". Вона також вказала на те, що у 70-річного правозахисника через вік могли початися "зміни в судинах головного мозку".

Прокурор також заявила, що у 1980 році Орлов виходив на пікет із плакатом проти війни в Афганістані, а у 1984 – на підтримку "Польської солідарності" і вказала, що "в ті часи таких людей відправляли на експертизу". Як наголошує "Меморіал", Орлов на ці пікети не виходив. Сам Орлов, говорячи про дисидентів, які піддавалися психіатричній експертизі, нагадав, що згодом вони були реабілітовані, а вживані щодо них заходи стали називатися "каральної психіатрії".

Орлова судять за статтею "повторної дискредитації" російської армії (ч.1 ст. 280.3 КК РФ). Справу порушили у березні 2023 року, після того, як у нього та ще восьми співробітників ліквідованого товариства "Меморіал" пройшли обшуки у кримінальній справі про "реабілітацію нацизму" (п. "в" ч. 2 ст. 354.1 КК РФ). У правозахисника вилучили всю техніку, наклейки "Меморіалу", значок "Ні війні!", книгу "Росія – Чечня: ланцюг помилок та злочинів" та відвезли на допит. Кримінальну статтю за "дискредитацію" завели, оскільки у 2022 році Орлов уже мав адміністративні порушення за тією ж статтею.

 

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".