IN MEMORIAM: Відійшла у засвіти поетеса і дисидентка Раїса Лиша

17 жовтня у Києві відійшла у вічність Раїса Лиша - українська поетеса, есеїстка, художниця, дисидентка, співробітниця реадакції газети «Наша віра», активістка УАПЦ третього відродження.

Про це 

Раїса Лиша народилася 2 жовтня 1941 року в селі Єлизаветівка Царичанського району Дніпропетровської області. Батьки — селяни, козацького роду. Батько Савелій (Сава) Титович юнаком був у Армії УНР. У 1932 — розкуркулений, як і дід, і п'ятеро батькових братів; троє з них загинули від переслідувань у 30-ті роки. Сім'ю було викинено з хати взимку з двома дітьми, менший трирічний Степанко помер від Голодомор в 1933 поці.

Раїса Лиша закінчила школу в рідному селі, російське відділення філологічного факультету Дніпропетровського університету (1959—1964). Працювала вчителем, коректором, журналістом обласної молодіжної газети, редактором технічних текстів, бібліографом. У 1970-1980-ті роки переслідувалась карателями совєцького окупаційного КГБ.

Друкувалася на сторінках журналів "Україна", "Київ", "Дзвін", "Сучасність" та "Світовид".

У 1970-80-і роки підготувала поетичні збірки "Скитська баба", "Вертепне", "З води й повітря", фантасмагорію-феєрію "Сніговий монах". У 1988 році вірші Раїси Лиші прозвучали на радіо "Свобода", де їх було названо подією року.

Разом з Іваном Сокульським, Юрієм Вівташем, Орисею Сокульською та іншими у 1989 році видавала незалежний літературно-художній та громадсько-політичний журнал "Пороги". У 1990 році була учасником Всесоюзного фестивалю української поезії "Золотий гомін". У тому ж році стала лауреатом премії імені Василя Стуса.

Окрема частина доробку — есеї та статті з образотворчого мистецтва, поезії, культури, релігії. Малярські твори Раїси Лишої були представлені 1977 на виставці альтернативної образотвор-чости поетів "Прощання з кометою" в музеї Івана Гончара.

З 1992 року жила в Києві і працювала в редакції газети "Наша віра". Після смерті Євгена Сверстюка стала редакторкою газети "Наша віра".

 

Київ, люди і війна. Історія, що народжується на наших очах

Нинішня російсько-українська війна далека до завершення, а вже з'являється її історіографія. Книга журналіста Сергія Руденка "Бій за Київ" – це публіцистична хроніка певного закінченого, будемо сподіватися, етапу цієї великої війни.

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Акція «Вісла» була злочином проти людяності

Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. Рішення ІНП викликало резонанс у Польщі. Публікуємо відкритий лист до Маршалків Сейму та Сенату Республіки Польща, який підписали десятки відомих і важливих для польської культури та науки осіб.

Вижили завдяки маленькому татовому пайку: історія українки, яка дитиною пережила Голодомор 1932-1933 років (ФОТО)

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала.