АНОНС: презентація сайту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

У Львові 24 жовтня відбудеться презентація сайту «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»

Про це повідомили в Археологічному музеї Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ.

"Минуле у водах Дністра"… Під таким гаслом у команди археологів Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України зародилася ідея реалізації проєкту після ознайомлення з безцінними архівними матеріалами, що збереглись з робіт попередніх поколінь археологів.

Польові щоденники, креслення, фото- та відеоматеріали, що зберігаються на плівкових негативах наукового архіву Інституту українознавства стали поштовхом до того, щоб зацифрувати, ідентифікувати та удоступнити матеріали здобуті під час проведення археологічних експедицій у зоні будівництва Дністровської ГЕС і Бурштинської ТЕС.

Від 1950-х до 1970-их років на цій території діяли масштабні рятівні археологічні експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). У результаті їхньої роботи виявлено величезну кількість пам'яток від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, які за значенням увійшли у скарбницю світової історико-культурної спадщини.

З цих масштабних рятівних досліджень збереглись не тільки артефакти, які стали окрасою низки музеїв України, але й світлини та відео на плівкових носіях. Зацифрування та популяризація цих матеріалів стане частиною відновлення локальної пам'яті.

Під час презентації сайту про залаштунки проєкту розповість Наталя Булик під час лекції  "Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра". Шлях від ідеї до реалізації проєкту".

Аби детальніше заглибитися в атмосферу розкопок і зрозуміти масштаб робіт, організатори покажуть фільм зачинателя української кінематографії в Галичині Юліана Дороша про експедиції в зоні будівництва Бурштинської ДРЕС.

Проєкт "Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра" реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 24 жовтня о 16:00 год

Де: м. Львів, вул. Винниченка, 24

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.