На Львівщині оцифрували найстарішу дерев’яну датовану церкву в Україні

На Львівщині оцифрували дерев’яний храм Святого Архистратига Михаїла, який датується 1508 роком та знаходиться у селі Стара Скварява.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами мистецтвознавця та іконописця Романа Залінка, під час реставраційних робіт у 2008 році на стіні храму віднайшли позначку "1508 р." на брусі північної стіни, написану чорною фарбою. Історики схиляються до думки, що це дата будівництва церкви. Це цілком слушно, вважає іконописець, адже в регіоні є кілька пам'яток XVI ст. Спершу церква стояла у сусідньому селі Глинську, а в 1715 р. цей храм перенесли у Стару Скваряву.

Наразі храм перебуває на балансі Львівського музею історії релігії та більше виступає музейною, ніж церковною установою. Богослужіння тут проводять лише раз на рік – 21 листопада, в день Святого Архистратига Михаїла.

У межах проєкту, окрім створення 3D-моделі та віртуального туру храмом, також облаштували сучасну інклюзивну музейну експозицію, яка враховує потреби різних цільових аудиторій: у музеї розмістили нові інформаційні банери із QR-кодами, збільшеними копіями ікон верхнього ряду іконостасу, є аудіогід українською та англійською мовами.

Проєкт повністю було профінансовано УКФ, його вартість 780 тис. грн. Реалізація відбувалася протягом пів року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.