Новим послом Польщі в Україні призначили історика та міжнародника Ярослава Ґузи

Ярослава Ґузи буде Послом Польщі в Україні до 2027 року.

Про це йдеться на офіційному X (раніше Twitter) МЗС Польщі.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау вручив накази про призначення послів у чотирьох державах. Крім України це також у В'єтнамі, Боснії й Герцеговині та Анголі.

На посаді Ярослав Ґузи змінить Бартоша Ціхоцького, який офіційно працював у Києві з 8 березня 2019 року.

Ґузи — народився в Кракові 31 грудня 1955 року. У 1988-1991 роках він навчався у Єльському університеті. Був активним учасником антикомуністичного протестного руху у Польщі у 1980-х роках. Пройшов стажування у Конгресі США. У 1991 році повернувся до Польщі на посаду радника міністра оборони. З 1996 року є членом Ради співробітництва з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, а з 1999-го — членом Ради Польського атлантичного клубу.  В останні роки Ярослав Гузи працював експертом-міжнародником в агентстві PAP.

Одружений з Аґнєшкою Ромашевською, керівницею "Белсат", білоруськомовного телеканалу, що був створений з ініціативи й за підтримки МЗС Польщі та громадського Польського телебачення 23 квітня 2007 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.