Новим послом Польщі в Україні призначили історика та міжнародника Ярослава Ґузи

Ярослава Ґузи буде Послом Польщі в Україні до 2027 року.

Про це йдеться на офіційному X (раніше Twitter) МЗС Польщі.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау вручив накази про призначення послів у чотирьох державах. Крім України це також у В'єтнамі, Боснії й Герцеговині та Анголі.

На посаді Ярослав Ґузи змінить Бартоша Ціхоцького, який офіційно працював у Києві з 8 березня 2019 року.

Ґузи — народився в Кракові 31 грудня 1955 року. У 1988-1991 роках він навчався у Єльському університеті. Був активним учасником антикомуністичного протестного руху у Польщі у 1980-х роках. Пройшов стажування у Конгресі США. У 1991 році повернувся до Польщі на посаду радника міністра оборони. З 1996 року є членом Ради співробітництва з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, а з 1999-го — членом Ради Польського атлантичного клубу.  В останні роки Ярослав Гузи працював експертом-міжнародником в агентстві PAP.

Одружений з Аґнєшкою Ромашевською, керівницею "Белсат", білоруськомовного телеканалу, що був створений з ініціативи й за підтримки МЗС Польщі та громадського Польського телебачення 23 квітня 2007 року.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".