Новим послом Польщі в Україні призначили історика та міжнародника Ярослава Ґузи

Ярослава Ґузи буде Послом Польщі в Україні до 2027 року.

Про це йдеться на офіційному X (раніше Twitter) МЗС Польщі.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау вручив накази про призначення послів у чотирьох державах. Крім України це також у В'єтнамі, Боснії й Герцеговині та Анголі.

На посаді Ярослав Ґузи змінить Бартоша Ціхоцького, який офіційно працював у Києві з 8 березня 2019 року.

Ґузи — народився в Кракові 31 грудня 1955 року. У 1988-1991 роках він навчався у Єльському університеті. Був активним учасником антикомуністичного протестного руху у Польщі у 1980-х роках. Пройшов стажування у Конгресі США. У 1991 році повернувся до Польщі на посаду радника міністра оборони. З 1996 року є членом Ради співробітництва з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, а з 1999-го — членом Ради Польського атлантичного клубу.  В останні роки Ярослав Гузи працював експертом-міжнародником в агентстві PAP.

Одружений з Аґнєшкою Ромашевською, керівницею "Белсат", білоруськомовного телеканалу, що був створений з ініціативи й за підтримки МЗС Польщі та громадського Польського телебачення 23 квітня 2007 року.

 

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.

Антон Дробович: "Пам'ять — це поле для справедливості"

Публічне інтерв’ю з головою Інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.