IN MEMORIAM: Помер художник-монументаліст Анатолій Гайдамака

У віці 84 роки помер художник-монументаліст, народний художник України Анатолій Гайдамака.

Про це повідомила мистецтвознавиця Євгенія Моляр. 

Анатолій Гайдамака народився 9 червня 1939 року на Чернігівщині. У 1961 році закінчив Харківське художнє училище, у 1967-му – Московське вище художньо-промислове училище. Одразу після завершення навчання почав працювати в інституті "Київпроект" художником-архітектором.

Митець став головним художником Національного музею історії України у Другій світовій війні, що звели у 1974 році. Разом з інженером-будівельником Володимиром Баруленковим, архітектором Вадимом Гопкалом та іншими митцями Гайдамака став лауреатом Шевченківської премії за архітектурне і художнє оформлення філії Центрального музею Володимира Леніна у Києва. Вже після здобуття Україною незалежності, у 1993 році будівля стала "Українським домом" на Європейській площі.

З 1995-го — головний художник нинішнього Національного музею історії України у Другій світовій війні. Працював над оформленням історико-культурного заповідника на о. Хортиця, музеїв Михайла Коцюбинського в Чернігові й Тараса Шевченка у Києві, літературного музею в Одесі, Національного музею "Чорнобиль" у Києві та інших музейних закладів. 

Серед його найвідоміших творів – Пам'ятний хрест на місці Батуринської трагедії 2004 року, Меморіал пам'яті героїв Крут 2006 року та Меморіал жертвам голодомору 1932-1933 років, створений 2008 року. У 2009-му за наказом Кабміну меморіал утворив Національний Музей Голодомору. 

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.