IN MEMORIAM: Помер художник-монументаліст Анатолій Гайдамака

У віці 84 роки помер художник-монументаліст, народний художник України Анатолій Гайдамака.

Про це повідомила мистецтвознавиця Євгенія Моляр. 

Анатолій Гайдамака народився 9 червня 1939 року на Чернігівщині. У 1961 році закінчив Харківське художнє училище, у 1967-му – Московське вище художньо-промислове училище. Одразу після завершення навчання почав працювати в інституті "Київпроект" художником-архітектором.

Митець став головним художником Національного музею історії України у Другій світовій війні, що звели у 1974 році. Разом з інженером-будівельником Володимиром Баруленковим, архітектором Вадимом Гопкалом та іншими митцями Гайдамака став лауреатом Шевченківської премії за архітектурне і художнє оформлення філії Центрального музею Володимира Леніна у Києва. Вже після здобуття Україною незалежності, у 1993 році будівля стала "Українським домом" на Європейській площі.

З 1995-го — головний художник нинішнього Національного музею історії України у Другій світовій війні. Працював над оформленням історико-культурного заповідника на о. Хортиця, музеїв Михайла Коцюбинського в Чернігові й Тараса Шевченка у Києві, літературного музею в Одесі, Національного музею "Чорнобиль" у Києві та інших музейних закладів. 

Серед його найвідоміших творів – Пам'ятний хрест на місці Батуринської трагедії 2004 року, Меморіал пам'яті героїв Крут 2006 року та Меморіал жертвам голодомору 1932-1933 років, створений 2008 року. У 2009-му за наказом Кабміну меморіал утворив Національний Музей Голодомору. 

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".