На Полтавщині демонтували стеллу "Комсомольськ"

В'їзний знак з написом "Комсомольськ" демонтували у місті Горішні Плавні на Полтавщині.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

"Символ комуністичного гітлерюгенду потрібно було прибрати ще у 2016 році. "Комсомольську" стелу демонтували попри неймовірну любов влади міста Горішні Плавні і тамтешнього міського голови Бикова до ленінського комсомолу", - зауважив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У 2016 році міськрада  і міський голова пропонували залишити місту стару назву "Комсомольськ", зробивши її абревіатурою, мовляв на честь Колективу Молодих Соціально Мотивованих Людей — Справжніх Козаків. Однак у парламенті з таким перейменуванням не погодилися і за пропозицією УІНП присвоїли місту історичну козацьку назву Горішні Плавні.

Водночас знаки з старою назвою вирішили залишити. У 2017 році невідомі зірвали дві літери зі стели. Влада міста витратила 8 тис. гривень на виготовлення нових букв і відновила стелу з незаконною назвою. 

Водночас у Полтавському офісі УІНП привертають увагу до того, що Горішньоплавнівська міська громада поки що повністю не очистилася від символів ВЛКСМ та комунізму. 

"Необхідно демонтувати ще один аналогічний масивний в'їзний знак "Комсомольск" з іншого боку міста Горішні Плавні. На території Дмитрівського старостату знаходиться знак "Бронепоїзд Будьонний". Також на будинках лишаються незаконні написи "Слава ВЛКСМ!", що є грубим порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законів", - зазначив Олег Пустовгар. 

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.