На Рівненщині пластовий курінь назвали на честь активіста і добровольця Романа Ратушного

У Вараші на Рівненщині пластуни назвали курінь на честь загиблого 24-річного українського активіста та військового Романа Ратушного.

Про це пише Суспільне.

"Було декілька варіантів і саме юнацтво, 11-18 років, зібралися і підбирали цікаві факти – це було таке завдання. Вони обрали Романа Ратушного, тому що він сучасник, брав участь у багатьох проєктах, відстоював Протасів Яр в Києві, аби його зберегли як пам'ятку. Їм це дуже сподобалося і, додатково, те, що вони можуть подивитися його соцмережі, промоніторити, як він жив", - розповіла в'язкова куреня Вікторія Радчук.

Роман Ратушний активно долучився до захисту України ще з 2013 року, коли опинився серед студентів, яких побив "Беркут" 30 листопада. Пізніше – активно захищав Протасів Яр у Києві від забудови, отримуючи погрози від учасників конфлікту. 

У березні 2021 року під час протестів за звільнення іншого активіста – Сергія Стерненка – Ратушний отримав підозру в хуліганстві, у якості доказу – "чорний квадрат", на якому прокурори бачили Романа зі зброєю, а всі інші – просто чорне полотно з плямами світла. І тільки Верховний Суд зняв з активіста усі обвинувачення.

Роман Ратушний загинув 9 червня 2022 року під Ізюмом Харківської області.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.