На Рівненщині пластовий курінь назвали на честь активіста і добровольця Романа Ратушного

У Вараші на Рівненщині пластуни назвали курінь на честь загиблого 24-річного українського активіста та військового Романа Ратушного.

Про це пише Суспільне.

"Було декілька варіантів і саме юнацтво, 11-18 років, зібралися і підбирали цікаві факти – це було таке завдання. Вони обрали Романа Ратушного, тому що він сучасник, брав участь у багатьох проєктах, відстоював Протасів Яр в Києві, аби його зберегли як пам'ятку. Їм це дуже сподобалося і, додатково, те, що вони можуть подивитися його соцмережі, промоніторити, як він жив", - розповіла в'язкова куреня Вікторія Радчук.

Роман Ратушний активно долучився до захисту України ще з 2013 року, коли опинився серед студентів, яких побив "Беркут" 30 листопада. Пізніше – активно захищав Протасів Яр у Києві від забудови, отримуючи погрози від учасників конфлікту. 

У березні 2021 року під час протестів за звільнення іншого активіста – Сергія Стерненка – Ратушний отримав підозру в хуліганстві, у якості доказу – "чорний квадрат", на якому прокурори бачили Романа зі зброєю, а всі інші – просто чорне полотно з плямами світла. І тільки Верховний Суд зняв з активіста усі обвинувачення.

Роман Ратушний загинув 9 червня 2022 року під Ізюмом Харківської області.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.