В Україні оцифрували творчий архів Василя Стуса

В Україні оцифрували творчий архів письменника та дисидента Василя Стуса — це 26 тисяч сканів.

Про це повідомляє "Стус.Центр", пише Суспільне.

Цю роботу вдалося виконати завдяки гранту від SDK ("Староміський дім культури") та уряду міста Варшави.

Син письменника Дмитро зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення бібліотека поета опинилася в одній із "сірих" зон Київської області, а тому "залишалося лише молитися, аби пожежі й вибухи мінімально пошкодили будівлю, де архів поета зберігався останні півтора десятиліття".

Однак до 10 березня 2022 року вдалося евакуювати до Києва найцінніше з архіву, а будівля бібліотеки не зазнала суттєвих руйнувань.

У грудні на сайті "Стус.Центр" може запрацювати рубрика "Архів". Вона полегшить доступ для всіх охочих до унікальних матеріалів письменника.

Разом із цим SDK працює над перекладом книжки "Час творчості" польською мовою. Її мають опублікувати у грудні 2023 року. Над перекладом віршів працював Яцек Подсядло, листів — Катажина Котинська, а науковий вступ до книги написав Богдан Токарський.

 

Теми

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.