АНОНС: "Як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може змінити "пострадянські студії"

Долучитися до онлайн дискусії про те як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може повпливати на галузь так званих «пострадянських студій» на Заході можна 15 листопада.

Про це інформує Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

У рамках декомунізаційної реформи у 2015 році Україна пішла на радикальний крок: повністю відкрила архіви комуністичних спецслужб. Попри повномасштабну війну в Україні сьогодні, українські архівні установи продовжують оцифровувати документи, надавати користувачам послуги та надсилати архівні копії за запитом.

Наскільки доступ до найбільшого відкритого архіву КҐБ у світі може змінити західні славістичні студії, що залишаються традиційно росієцентричними? Як можна використати цей доступ для "деколонізації" галузі? Про це подискутують дослідники під час онлайн-зустрічі.

Спікери заходу:

Д-ка Наталя Ханенко-Фрізен – директорка Канадського інституту українських студій.

Д-р Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Д-р Тарас Пшеничний – заступник декана Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.

Д-ка Оксана Дудко – історикиня та кураторка, дослідниця в Університеті Торонто (Канада).

Модератор – Анна Олійник — керівниця проєкту з Українських студій у Фонді Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, дослідниця у Школі славістичних та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона (UCL SSEES)

Захід реалізується за ініціативи Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту спільно з Фондом Фрідріха Науманна за свободу в Україні, Історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, UA-UK Academic Diaspora Network, Центром політичних студій та аналітики "Ейдос".

Дата: 15 листопада 2023

Час: 19:00 (Київ)

Формат: Онлайн (Zoom)

Реєстрація на захід за посиланням.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.