IN MEMORIAM: померла зв'язкова полковника УПА Клима Савура Ганна Зелена

На 98-му році життя у селі Скулин на Волині померла колишня зв'язкова полковника УПА Клима Савура - Ганна Абрамчук (Зелена).

Про смерть зв'язкової підтвердили у Колодяжненській громаді.

"Це велика втрата для громади і для України. Ганна Йонівна була прикладом мужності, незламності, патріотизму, не просто свідком, а учасником визвольної боротьби українських повстанців. Дуже шкода, що вона не дочекалася омріяної Перемоги України у черговій війні російських загарбників проти нашого народу", — йдеться у повідомленні про смерть зв'язкової.

Дату прощання зі зв'язковою у громаді обіцяють повідомити згодом.

Ганна Зелена народилася 20 квітня 1927 року у селі Скулин, була найменшою в родині Абрамчуків. Дитиною закінчила два класи польської школи.

У 14 років, після того, як німці спалили її село, Ганна Абрамчук вступила до лав української повстанської армії. Після кількох добре виконаних завдань її представили командиру УПА-Північ Климу Савурі. Волинянка склала присягу, стала його зв'язковою.

 Коли в село прийшла Червона армія, розташування "Золотої роти УПА" здала односельчанка. Неповнолітню Ганну Зелену тоді визнали ворогом народу, військовий трибунал засудив її до 10 років каторги в Норильську і п'яти років позбавлення громадянських прав.

У 1953 році волинянка була учасницею повстання політв'язнів, під час якого отримала важке вогнепальне поранення і інвалідність.

Історію Ганни Зеленої "Історична правда" розповіла та відтворила за допомогою художньої реконструкції у програмі "Жінки УПА".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.