70 % українців вважають, що УПА заклала традицію спротиву агресору — Центр досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху оприлюднив результати соціологічного опитування українців про знання та сприйняття Української повстанської армії та її головного командувача Романа Шухевича.

Про це повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Під час опитування респондентам поставили низку запитань із метою визначення сприйняття та рівня обізнаності українців про УПА та її генерала Романа Шухевича.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Романа Шухевича?" 52 % респондентів відповіли ствердно, 44 % — заперечно. 90 % опитуваних стверджують, що знання українців про Романа Шухевича є спотвореним радянською і російською пропагандою.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Українську повстанську армію (УПА)?" 72 % опитуваних відповіли ствердно, 23 % — заперечно.

70 % респондентів заявили, що Українська повстанська армія не перемогла, але заклала традицію спротиву агресору. 16% вважають, що боротьба УПА завершилася перемогою, бо Україна стала незалежною.

61% опитаних вважає, що Україна повинна популяризувати тему боротьби УПА у світі,  31% – не погоджуються.

87 % респондентів заявили, що Роман Шухевич має бути в Українському національному пантеоні. 67 % виявили бажання, щоб у їхньому населеному пункті був музей, присвячений боротьбі УПА, водночас 7% опитаних проти цього.

Опитування також демонструє зміну ставлення українців до постаті Романа Шухевича та УПА після початку повномасштабної війни Росії проти України. До повномасштабного вторгнення 63 % скоріше позитивно ставилися до постаті Романа Шухевича, після — 76 %. Відсоток тих, хто ставився до Шухевича негативно не змінився –  11%.

Позитивні зміни фіксує і ідентичне опитування щодо УПА: до початку великої війни Росії проти України 58 % опитуваних ставилися скоріше позитивно, після — 73 %.

92 % вважають, що в майбутньому Національному музеї війни за незалежність має розповідатися про боротьбу УПА. Лише 3% респондентів відповіли не підтримали цього.

Польовий етап дослідження тривав з 29 вересня до 9 жовтня 2023 року. Загалом у рамках дослідження було проведено 1004 інтерв'ю. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Опитування проводилося лише з респондентами у віці 18 років і старше і лише з тими, хто проживає на території, яка контролювалася Україною на 23 лютого 2022 року.

Всі результати опитуванням – на сайті Центру досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. Зокрема, скоро можна буде побачити виставку, яку команда створить за результатами проєкту.

 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.