70 % українців вважають, що УПА заклала традицію спротиву агресору — Центр досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху оприлюднив результати соціологічного опитування українців про знання та сприйняття Української повстанської армії та її головного командувача Романа Шухевича.

Про це повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Під час опитування респондентам поставили низку запитань із метою визначення сприйняття та рівня обізнаності українців про УПА та її генерала Романа Шухевича.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Романа Шухевича?" 52 % респондентів відповіли ствердно, 44 % — заперечно. 90 % опитуваних стверджують, що знання українців про Романа Шухевича є спотвореним радянською і російською пропагандою.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Українську повстанську армію (УПА)?" 72 % опитуваних відповіли ствердно, 23 % — заперечно.

70 % респондентів заявили, що Українська повстанська армія не перемогла, але заклала традицію спротиву агресору. 16% вважають, що боротьба УПА завершилася перемогою, бо Україна стала незалежною.

61% опитаних вважає, що Україна повинна популяризувати тему боротьби УПА у світі,  31% – не погоджуються.

87 % респондентів заявили, що Роман Шухевич має бути в Українському національному пантеоні. 67 % виявили бажання, щоб у їхньому населеному пункті був музей, присвячений боротьбі УПА, водночас 7% опитаних проти цього.

Опитування також демонструє зміну ставлення українців до постаті Романа Шухевича та УПА після початку повномасштабної війни Росії проти України. До повномасштабного вторгнення 63 % скоріше позитивно ставилися до постаті Романа Шухевича, після — 76 %. Відсоток тих, хто ставився до Шухевича негативно не змінився –  11%.

Позитивні зміни фіксує і ідентичне опитування щодо УПА: до початку великої війни Росії проти України 58 % опитуваних ставилися скоріше позитивно, після — 73 %.

92 % вважають, що в майбутньому Національному музеї війни за незалежність має розповідатися про боротьбу УПА. Лише 3% респондентів відповіли не підтримали цього.

Польовий етап дослідження тривав з 29 вересня до 9 жовтня 2023 року. Загалом у рамках дослідження було проведено 1004 інтерв'ю. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Опитування проводилося лише з респондентами у віці 18 років і старше і лише з тими, хто проживає на території, яка контролювалася Україною на 23 лютого 2022 року.

Всі результати опитуванням – на сайті Центру досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. Зокрема, скоро можна буде побачити виставку, яку команда створить за результатами проєкту.

 

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.