70 % українців вважають, що УПА заклала традицію спротиву агресору — Центр досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху оприлюднив результати соціологічного опитування українців про знання та сприйняття Української повстанської армії та її головного командувача Романа Шухевича.

Про це повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Під час опитування респондентам поставили низку запитань із метою визначення сприйняття та рівня обізнаності українців про УПА та її генерала Романа Шухевича.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Романа Шухевича?" 52 % респондентів відповіли ствердно, 44 % — заперечно. 90 % опитуваних стверджують, що знання українців про Романа Шухевича є спотвореним радянською і російською пропагандою.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Українську повстанську армію (УПА)?" 72 % опитуваних відповіли ствердно, 23 % — заперечно.

70 % респондентів заявили, що Українська повстанська армія не перемогла, але заклала традицію спротиву агресору. 16% вважають, що боротьба УПА завершилася перемогою, бо Україна стала незалежною.

61% опитаних вважає, що Україна повинна популяризувати тему боротьби УПА у світі,  31% – не погоджуються.

87 % респондентів заявили, що Роман Шухевич має бути в Українському національному пантеоні. 67 % виявили бажання, щоб у їхньому населеному пункті був музей, присвячений боротьбі УПА, водночас 7% опитаних проти цього.

Опитування також демонструє зміну ставлення українців до постаті Романа Шухевича та УПА після початку повномасштабної війни Росії проти України. До повномасштабного вторгнення 63 % скоріше позитивно ставилися до постаті Романа Шухевича, після — 76 %. Відсоток тих, хто ставився до Шухевича негативно не змінився –  11%.

Позитивні зміни фіксує і ідентичне опитування щодо УПА: до початку великої війни Росії проти України 58 % опитуваних ставилися скоріше позитивно, після — 73 %.

92 % вважають, що в майбутньому Національному музеї війни за незалежність має розповідатися про боротьбу УПА. Лише 3% респондентів відповіли не підтримали цього.

Польовий етап дослідження тривав з 29 вересня до 9 жовтня 2023 року. Загалом у рамках дослідження було проведено 1004 інтерв'ю. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Опитування проводилося лише з респондентами у віці 18 років і старше і лише з тими, хто проживає на території, яка контролювалася Україною на 23 лютого 2022 року.

Всі результати опитуванням – на сайті Центру досліджень визвольного руху. 

Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. Зокрема, скоро можна буде побачити виставку, яку команда створить за результатами проєкту.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.