У куполі 120-річного храму на Львівщині виявили криївку УПА

Повстанську криївку виявили у селі Плоске Стрілківської громади на Львівщині.

Про це повідомили на сторінці проекту "БойкоМандри", передає Львівська мануфактура новин.

Криївку, яка слугувала схроном, була розташована у церкві вздовж центрального купола. За спогадами старожилів у часи радянської окупації в ній переховувалися місцеві хлопці від облав більшовиків.

"Одна із таких облав відбулася на початку літа 1946 р. Двічі окупанти приходили до церкви, але не змогли знайти схрону, хоч і знали від одного зрадника про його існування. Знайшли аж тоді, коли він сам їм показав його, – зазначають на сторінці проекту.

У криївці-схроні на той час знаходилися семеро чоловіків, серед них Михайло Кравець, воїн УПА, який був поранений і перебував у селі на лікуванні. Той, хто їх зрадив, скоріш за все розповів про те, що Михайло був українським повстанцем, оскільки саме його найсильніше з усіх побили, а тоді всіх хлопців скинули із хорів прямо на долівку.

Опісля шістьох із них виселили на Сибір. Там Михайло довго хворів, через поранення і побиття, перебував скоріш за все в тюремній лікарні, де і помер. Про його долю стало відомо завдяки небайдужій медсестрі, яка там перебувала і написала лист до його батьків", – розповідають на сторінці проєкту.

У криївці-схроні було знайдено патрони та цілі касети із п'ятьма кулями всередині. На стінах криївки збереглися неідентифіковані написи та підписи людей. Також на стінах церкви та криївки досі є прорізи, звідки вилітали кулі.

Криївка є однією з локацій першого туристичного маршруту проекту "БойкоМандри".

Реалізацію проекту "БойкоМандри" підтримує Український культурний фонд та Стрілківська територіальна громада. Усі туристичні маршрути розпочинатимуться у центрі громади – селі Стрілках. Перший маршрут, що вестиме до Плоского, пролягатиме через село Тисовиця.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.