У куполі 120-річного храму на Львівщині виявили криївку УПА

Повстанську криївку виявили у селі Плоске Стрілківської громади на Львівщині.

Про це повідомили на сторінці проекту "БойкоМандри", передає Львівська мануфактура новин.

Криївку, яка слугувала схроном, була розташована у церкві вздовж центрального купола. За спогадами старожилів у часи радянської окупації в ній переховувалися місцеві хлопці від облав більшовиків.

"Одна із таких облав відбулася на початку літа 1946 р. Двічі окупанти приходили до церкви, але не змогли знайти схрону, хоч і знали від одного зрадника про його існування. Знайшли аж тоді, коли він сам їм показав його, – зазначають на сторінці проекту.

У криївці-схроні на той час знаходилися семеро чоловіків, серед них Михайло Кравець, воїн УПА, який був поранений і перебував у селі на лікуванні. Той, хто їх зрадив, скоріш за все розповів про те, що Михайло був українським повстанцем, оскільки саме його найсильніше з усіх побили, а тоді всіх хлопців скинули із хорів прямо на долівку.

Опісля шістьох із них виселили на Сибір. Там Михайло довго хворів, через поранення і побиття, перебував скоріш за все в тюремній лікарні, де і помер. Про його долю стало відомо завдяки небайдужій медсестрі, яка там перебувала і написала лист до його батьків", – розповідають на сторінці проєкту.

У криївці-схроні було знайдено патрони та цілі касети із п'ятьма кулями всередині. На стінах криївки збереглися неідентифіковані написи та підписи людей. Також на стінах церкви та криївки досі є прорізи, звідки вилітали кулі.

Криївка є однією з локацій першого туристичного маршруту проекту "БойкоМандри".

Реалізацію проекту "БойкоМандри" підтримує Український культурний фонд та Стрілківська територіальна громада. Усі туристичні маршрути розпочинатимуться у центрі громади – селі Стрілках. Перший маршрут, що вестиме до Плоского, пролягатиме через село Тисовиця.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".