IN MEMORIAM: У США помер радянський пілот-утікач Віктор Беленко

У 1976 році Беленко втік до Японії на МіГ-25 і отримав притулок у США, де й прожив решту свого життя.

Про це написала газета The New York Times.

На момент смерті льотчику було 76 років. Беленко помер у будинку для людей похилого віку в США після хвороби.

1976 року під час тренувальної місії над Японським морем лейтенант Віктор Беленко викрав радянський літак МіГ-25, приземлився на японському острові Хоккайдо і попросив політичного притулку в США. 

Рішення втекти льотчик ухвалив під час одного із тренувальних польотів – його літак просто несподівано зник з радарів. Керівництво вирішило, що він впав у море.

Згодом стало відомо, що пілот зміг надурити радари, пролетівши на наднизькій висоті. Радянські військові зв'язалися з японськими ВПС для того, щоб перехопити втікача, але щойно пілота почали переслідувати він знову зник з радарів.

1980 року Беленко отримав американське громадянство. У США Беленко працював консультантом в аерокосмічних компаніях та державних установах.

У листопаді 1976 року, після напружених перемовин літак таки повернули Радянському Союзу в розібраному вигляді – у 30 ящиках.

Про історію Віктора Беленка дивіться на YouTube-каналі WAS.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.