Музей Григорія Сковороди закликає допомогти з консервацією

Команда музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині оголосила про проєкт "301 Справжній друг Сковороди" для збереження меморіального комплексу.

Про це йдеться на сайті музею.

Меморіальний комплекс філософа та поета Григорія Сковороди потребує негайних протиаварійних та консерваційних робіт.

Тому команда музею оголосила про проєкт "301 Справжній друг Сковороди" для збереження меморіального комплексу до моменту його повної реставрації. Ціль проєкту — зібрати 3 млн грн. Для цього учасникам пропонують оголосити в межах цього великого проєкту власні маленькі збори по 5 тисяч грн. Акцію приурочили до прийдешнього 3 грудня, коли виповнюється 301 рік від народження Григорія Савича.

"Ми закликаємо підтримувати армію, бо вона зберігає життя тут і зараз. Донати на потреби ЗСУ першочергові. Та за можливості просимо долучитись до підтримки музею — культурної спадщини України, яка формує національну свідомість та зберігає пам'ять для майбутніх поколінь", — пише музей.

Кожен учасник за долучення до збору отримає: особистий номер "друга Сковороди"; дизайн-віжуал зі своїм фото та номером для соцмереж; карабін зі своїм номером "як згадку про Спільнотворення та акт Дружби".

Національний музей Григорія Сковороди зруйновано прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня. Внаслідок обстрілу поранення отримав 35-річний син директора музею, який залишився охороняти приміщення. Приміщення було знищене, однак найцінніші експонати не постраждали.

В зруйнованому росіянами будинку філософ жив та творив, в ньому ж і помер 9 листопада 1794 року.

Будівлю музею не законсервували через відсутність фінансування та технічні причини. Наприкінці 2022 року на консервацію виділили 2 млн гривень. У липні голова Харківської ОВА Олег Синєгубов говорив, що музей Сковороди планують законсервувати до зими 2023 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.