Польський інститут національної пам'яті: Операція "Вісла" не була злочином

Слідчий відділ IPN припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла».

Про це пишуть польські ЗМІ.

"Висновки слідства свідчать про те, що евакуація осіб української, лемківської та польської національностей була превентивно-захисною, а не репресивною. Воно було здійснене внаслідок масових убивств, вчинених проти місцевого населення підрозділами ОУН та Української повстанської армії (УПА)", – каже прокурор Жешува Артур Грабовський.

Висновки розслідування свідчать, що метою переселення було не переслідування якоїсь національної групи, а тим більше її знищення. За даними прокуратури, евакуація "була проведена гуманно", переселенці забрали з собою більшу частину рухомого майна та тварин. Транспортом допомогла армія. Їх забезпечили харчуванням, медикаментами та медичною допомогою. Умови життя на новому місці поселення були кращими, ніж на виїзних місцях.

Історик та нардеп Володимир В'ятрович, зауважив, що одним із головних завдань інститутів національної памʼяті, які постали на теренах Східної Європи було дослідження і засудження злочинів комуністичних режимів.
"Саме тому польський Instytut Pamięci Narodowej займався справою акції "Вісла". Але вчора прокурор цієї інституції закрив цю справу, назвавши примусову депортацію українців не репресивною, а захисною. Це ганебне виправдання одного з найбільших злочинів польського комуністичного режиму. Між іншим засудженого польським сенатом відразу після падіння комунізму", - написав на своїй сторінці у Facebook Володимир В'ятрович.
Операція "Вісла" — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.