Чи зніме Україна мораторій на пошукові роботи поляків? Польський ІНП хвилюється

Інститут національної пам'яті Польщі чекає на скасування мораторію на пошук польських жертв Другої світової війни в Україні.

Про це заявив віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі Кшиштоф Шваґжик, пише Цензор.НЕТ із посиланням на Польське радіо.

 
Кшиштоф Шваґжик
PAP/Grzegorz Michałowski

Польсько-український діалог, на його думку, матиме шанс на повний успіх лише за умови скасування мораторію на роботу польського Інституту національної пам'яті в Україні, згідно з нещодавнім повідомленням президента України Володимира Зеленського.

"Ми очікуємо, що ця заборона буде скасована, і ми зможемо розпочати роботу, оскільки подібні роботи зараз без перешкод може проводити у Польщі українська сторона", - наголосив Шваґжик.

Віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі у розмові з Польським пресовим агентством (РАР), підкреслив, що зміна на посаді президента України пов'язується з надією на зміни в українській політиці щодо пошуку в Україні.

Шваґжик додав однак, що візит президента України ще не приніс прориву, оскільки глава української держави не зробив декларації про скасування мораторію, а лише анонсував, що це станеться в майбутньому.

"Необхідно сказати більше: не тільки не була зроблена така декларація, але й заява президента також говорила про те, що це, в основному, компетенція українського уряду, який формується, і що це повинно поєднуватися з упорядкуванням українських місць пам'яті у Польщі. Це було не те, чого ми очікували - принаймні ті, хто розраховував на розблокування можливості проводити роботу в Україні", - сказав Кшиштоф Шваґжик.

Він додав, що пов'язувати заборону, яку українська сторона ввела в односторонньому та необґрунтованому вигляді, з питанням впорядкування українських місць пам'яті, ІНП Польщі вважає недоцільним.

"Діалог можливий, коли заборона буде скасована, і не можна цього поєднувати з будь-якими умовами", - цитують Шваґжика журналісти.

Неофіційно, з джерел наближених до Канцелярії президента Польщі, Польське пресове агентство дізналося, що зараз є більший шанс розблокувати роботу польського Інституту національної пам'яті в Україні - не лише через нову владу в Києві, а й тому, що вона не так емоційно реагує на питання, пов'язані зі складним минулим.

Крім того, ті ж джерела повідомили, що для польської сторони буде важливо усунути в Україні людей, які в Польщі сприймаються як перешкода польсько-українському діалогу. Йдеться про голову Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича та секретаря української Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослава Шеремету.

Нагадаємо, 9 жовтня 2016 року, невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам'яті.

У червні 2019 року новообраний президент України Володимир Зеленський на першій зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що "налаштований на сприйняття процесу примирення й недопущення домінування тематики складних моментів історії українсько-польських взаємин на порядку денному стратегічного партнерства України та Польщі".

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.