Чи зніме Україна мораторій на пошукові роботи поляків? Польський ІНП хвилюється

Інститут національної пам'яті Польщі чекає на скасування мораторію на пошук польських жертв Другої світової війни в Україні.

Про це заявив віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі Кшиштоф Шваґжик, пише Цензор.НЕТ із посиланням на Польське радіо.

 
Кшиштоф Шваґжик
PAP/Grzegorz Michałowski

Польсько-український діалог, на його думку, матиме шанс на повний успіх лише за умови скасування мораторію на роботу польського Інституту національної пам'яті в Україні, згідно з нещодавнім повідомленням президента України Володимира Зеленського.

"Ми очікуємо, що ця заборона буде скасована, і ми зможемо розпочати роботу, оскільки подібні роботи зараз без перешкод може проводити у Польщі українська сторона", - наголосив Шваґжик.

Віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі у розмові з Польським пресовим агентством (РАР), підкреслив, що зміна на посаді президента України пов'язується з надією на зміни в українській політиці щодо пошуку в Україні.

Шваґжик додав однак, що візит президента України ще не приніс прориву, оскільки глава української держави не зробив декларації про скасування мораторію, а лише анонсував, що це станеться в майбутньому.

"Необхідно сказати більше: не тільки не була зроблена така декларація, але й заява президента також говорила про те, що це, в основному, компетенція українського уряду, який формується, і що це повинно поєднуватися з упорядкуванням українських місць пам'яті у Польщі. Це було не те, чого ми очікували - принаймні ті, хто розраховував на розблокування можливості проводити роботу в Україні", - сказав Кшиштоф Шваґжик.

Він додав, що пов'язувати заборону, яку українська сторона ввела в односторонньому та необґрунтованому вигляді, з питанням впорядкування українських місць пам'яті, ІНП Польщі вважає недоцільним.

"Діалог можливий, коли заборона буде скасована, і не можна цього поєднувати з будь-якими умовами", - цитують Шваґжика журналісти.

Неофіційно, з джерел наближених до Канцелярії президента Польщі, Польське пресове агентство дізналося, що зараз є більший шанс розблокувати роботу польського Інституту національної пам'яті в Україні - не лише через нову владу в Києві, а й тому, що вона не так емоційно реагує на питання, пов'язані зі складним минулим.

Крім того, ті ж джерела повідомили, що для польської сторони буде важливо усунути в Україні людей, які в Польщі сприймаються як перешкода польсько-українському діалогу. Йдеться про голову Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича та секретаря української Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослава Шеремету.

Нагадаємо, 9 жовтня 2016 року, невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам'яті.

У червні 2019 року новообраний президент України Володимир Зеленський на першій зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що "налаштований на сприйняття процесу примирення й недопущення домінування тематики складних моментів історії українсько-польських взаємин на порядку денному стратегічного партнерства України та Польщі".

Президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.