У Львові розпочались пошукові роботи могил захисників міста з 1939 року

ТОВ "Українська пам'ять" спільно із спеціалістами Інституту національної пам’яті Польщі розпочали пошуково-земляні роботи з пошуку могили польських вояків, що загинули у вересні 1939 року та поховані на давньому кладовищі на Збоїщах – зараз це однин з північних районів міста Львова.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

Колаж старого цвинтару на Збоїщах
Колаж старого цвинтару на Збоїщах
ФОТО: photo-lviv.in.ua

ʺКожен етап пошукових робіт, які веде Бюро пошуків та розпізнання ІНП, розпочинається з ознайомлення з місцем і перевіркою, як змінилася інфраструктура з огляду на карти та документи, які ми маємоʺ, - сказав отець Томаш Тшаска з ІНП, який разом зі спеціалістами Бюро знаходиться на місці у Львові.

Він також додав, що черговим етапом робіт ІНП буде перевірка, чи на давньому цвинтарі на Збоїщах знаходяться гробові ями – братня могила солдатів вересня 1939 року.

На місці проведення робіт разом з ТОВ "Українська пам'ять" працюють польські спеціалісти. На давньому некрополі знаходяться поодинокі пам'ятки, в тому числі також символічний хрест з таблицею, яка присвячена ʺсолдатам Польського війська, які полягли за захист батьківщини у вересні 1939 рокуʺ.

Поряд також знаходиться пам'ятний знак українським солдатам, які полягли у боротьбі за волю України у 1918-1919 роках.

Зараз пошукові роботи ІНП зосередженні на могилах польських солдатів, які у вересні 1939 року поблизу Львова полягли у боротьбі з німецьким Вермахтом, який атакував місто.

Заплановані роботи мають дослідницький характер, зокрема проводяться пошуково-земляні роботи з пошуку могили польських вояків, що загинули у вересні 1939 року. Експерти на основі попередніх досліджень та архівних джерел хочуть детально дослідити місце розташування могили, де можливо поховані солдати, які боролися за Львів. У випадку виявлення останків, в майбутньому буде проведена ексгумація з метою перепоховання.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.