Польський інститут національної пам'яті: Операція "Вісла" не була злочином

Слідчий відділ IPN припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла».

Про це пишуть польські ЗМІ.

"Висновки слідства свідчать про те, що евакуація осіб української, лемківської та польської національностей була превентивно-захисною, а не репресивною. Воно було здійснене внаслідок масових убивств, вчинених проти місцевого населення підрозділами ОУН та Української повстанської армії (УПА)", – каже прокурор Жешува Артур Грабовський.

Висновки розслідування свідчать, що метою переселення було не переслідування якоїсь національної групи, а тим більше її знищення. За даними прокуратури, евакуація "була проведена гуманно", переселенці забрали з собою більшу частину рухомого майна та тварин. Транспортом допомогла армія. Їх забезпечили харчуванням, медикаментами та медичною допомогою. Умови життя на новому місці поселення були кращими, ніж на виїзних місцях.

Історик та нардеп Володимир В'ятрович, зауважив, що одним із головних завдань інститутів національної памʼяті, які постали на теренах Східної Європи було дослідження і засудження злочинів комуністичних режимів.
"Саме тому польський Instytut Pamięci Narodowej займався справою акції "Вісла". Але вчора прокурор цієї інституції закрив цю справу, назвавши примусову депортацію українців не репресивною, а захисною. Це ганебне виправдання одного з найбільших злочинів польського комуністичного режиму. Між іншим засудженого польським сенатом відразу після падіння комунізму", - написав на своїй сторінці у Facebook Володимир В'ятрович.
Операція "Вісла" — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.
 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.