Польський інститут національної пам'яті: Операція "Вісла" не була злочином

Слідчий відділ IPN припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла».

Про це пишуть польські ЗМІ.

"Висновки слідства свідчать про те, що евакуація осіб української, лемківської та польської національностей була превентивно-захисною, а не репресивною. Воно було здійснене внаслідок масових убивств, вчинених проти місцевого населення підрозділами ОУН та Української повстанської армії (УПА)", – каже прокурор Жешува Артур Грабовський.

Висновки розслідування свідчать, що метою переселення було не переслідування якоїсь національної групи, а тим більше її знищення. За даними прокуратури, евакуація "була проведена гуманно", переселенці забрали з собою більшу частину рухомого майна та тварин. Транспортом допомогла армія. Їх забезпечили харчуванням, медикаментами та медичною допомогою. Умови життя на новому місці поселення були кращими, ніж на виїзних місцях.

Історик та нардеп Володимир В'ятрович, зауважив, що одним із головних завдань інститутів національної памʼяті, які постали на теренах Східної Європи було дослідження і засудження злочинів комуністичних режимів.
"Саме тому польський Instytut Pamięci Narodowej займався справою акції "Вісла". Але вчора прокурор цієї інституції закрив цю справу, назвавши примусову депортацію українців не репресивною, а захисною. Це ганебне виправдання одного з найбільших злочинів польського комуністичного режиму. Між іншим засудженого польським сенатом відразу після падіння комунізму", - написав на своїй сторінці у Facebook Володимир В'ятрович.
Операція "Вісла" — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.
 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.